На навчаннях – як на пожежі
О 8:30 Гідрометеоцентр Чорного та Азовського морів надіслав усім службам інформацію про штормове попередження. Внаслідок урагану зруйновано та пошкоджено житлові будинки, знеструмлено населені пункти, повалено дерева, припинено рух транспорту на автодорогах, піднявся рівень води у деяких річках області... Стоп! Це – лише легенда командно–штабних навчань підрозділів єдиної системи цивільного захисту регіону.
Приймав «парад» зі вдосконалення практичних навичок рятувальників директор Департаменту цивільного захисту МНС України Василь Стоєцький. За навчаннями також спостерігали рятувальники з Молдови, представники обласної комісії з питань техногенно–екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (керівник – заступник голови облдержадміністрації Валерій Матковський).
З доповідей керівного складу спеціалізованих і аварійно–рятувальних служб області щодо реагування на змодельовані надзвичайні події можна зробити висновок: найважливішим є питання оповіщення населення. Особливо в районах, які, згідно з легендою навчань, найбільше постраждали від урагану.
А далі відбулося практичне відпрацювання дій щодо ліквідації наслідків НС, пов’язаної з умовною аварією на залізничній станції «Одеса–Товарна». Так, згідно з тактичним задумом, при виконанні маневрових робіт сталося сходження з рейок двох залізничних цистерн із сирою нафтою. Відбулися виливання та загоряння. Виникла загроза поширення пожежі на споруди станції та вантажні вагони з вугіллям і бензином.
Після оперативного обстеження забрудненої території до місця пригоди прибуло 8 пожежно–рятувальних відділень МНС. Бригада маневрового локомотиву відвела вантажний потяг на безпечну відстань від палаючої цистерни. Рятувальники ліквідовували умовну аварію. Далі відновлювальний потяг здійснив заходи щодо підняття та встановлення на рейки двох залізничних цистерн. Нафту було нейтралізовано та вивезено для термічного знешкодження.
Наступного дня відпрацьовувалася версія ліквідації наслідків НС, пов’язаних із аварією на території ВАТ «Одеський припортовий завод» та одночасним виливанням нафтопродуктів в акваторію Чорного моря. Легенда: при відвантаженні рідкого аміаку в морське судно групою невідомих осіб було приведено в дію вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху сталася розгерметизація трубопроводу.
Рятувальники провели осадження аміачної хмари за допомогою пожежних стволів. На трубу накинуто бандаж. Медики допомогли потерпілим.
Тим часом пожежно–рятувальні катери порту Южний оточили місце розливу нафти в акваторії боновими загорожами. А буксири портофлоту розпочали ліквідацію пожежі. Спецгрупи згасили вогонь на танкері, з якого при бункеруванні пролилася нафта.
При підбитті підсумків на прес–конференції в Одеській облдерж–адміністрації В. Стоєцький сказав, що аварії було ліквідовано в найкоротші терміни. Взаємодія між усіма відомствами, службами та підрозділами відбувалася на високому рівні. Загалом навчання пройшли успішно.
ГТУ МНС в Одеській області
«Титанам» довіряють життя
Особливу роль у складі Державної служби охорони ГУ МВС України в Одеській області відіграє спецпідрозділ «Титан», який забезпечує фізичну охорону громадян за їхнім бажанням. Тобто її співробітники – носії рідкісної професії охоронців.
Як говорить командир «Ти–тана» підполковник Валентин Пахомов, підрозділ заснований у 1993 році. Це були часи, коли кризові явища створили сприятливі умови для криміналу. Цей напружений час породив плеяду співробітників міліції нового типу: різнобічно грамотних, інтелектуально розвинених, здатних до аналітики й швидкого реагування на неординарну ситуацію.
– Сьогодні змінилися умови та якість життя, – говорить В. Пахомов. – Але функції служби охорони практично залишилися такими ж. Цим людям можна довірити своє життя.
У ДСО таких фахівців близько 80. І всі затребувані! Це свідчить про те, що і сьогодні є досить приводів для тривоги. Вони пройшли відбір і 4–місячні курси підготовки. Тренуванням у тирі та спортивному залі, на майданчику, що імітує обставини міських вулиць, «титани» віддають практично весь вільний від служби час.
У охоронці потрапляють люди, які відслужили армію, мають стаж роботи в органах правопорядку, і, як правило, які володіють майстерністю рукопашного бою. Бажано, щоб вони були не помітної зовнішності, але обов'язково психологічно стійкими, внутрішньо впевненими у собі й здатними до миттєвого прийняття рішень. Оскільки охоронці на службі носять зброю, вони повинні вміти її застосовувати. Тобто – зробити постріл, і, якщо необхідно за обставинами, то конкретно на влучання. Їхній захист мусить відповідати ступеню небезпеки, обумовленої для себе клієнтом.
Іноді це лише супровід охоронюваної особи, наприклад, до місця роботи. Але буває, що при ній потрібно перебувати невідлучно всі 24 години на добу. Тоді охоронець стає на час членом родини клієнта. Буквально розділяє його життя, для чого слід бути адекватним у соціумі. Дуже часть представники великого бізнесу, побоюючись за своїх дітей, просять приставити охорону до їхньої дитини. І тут бійцеві доводиться певною мірою постати в ролі педагога. Адже вони не завжди у формі, яка сама по собі стимулює до порядку. Часто виконання службових завдань потребує одягання в цивільне вбрання. І тоді охоронця важко розпізнати в людському потоці. Але вони є й незримо бережуть життя охоронюваної людини в цілковитій готовності, ризикуючи власним життям.
Двічі вдарила вітчима ножем
42–річного Олександра із села Поня–тівки побили невідомі! Таке повідомлення надійшло до чергової частини Роздільнянського райвідділу міліції. Згодом від отриманих травм він помер.
Слідчо–оперативна група під керівництвом начальника Роздільнянського РВМ О. Вініченка з’ясовувала обставини.
У будинку, де мешкав Олександр, міліціонери побачили скривавлений труп чоловіка. Дружина і донька покійного були напідпитку і неохоче спілкувалися з правоохоронцями.
Але не приховували, що фатального дня у них були гості, і, як заведено у цій сім’ї, усі добре випили за зустріч. Жінки розповіли міліціонерам, що увечері, коли пиятика закінчилася, чоловік вийшов на двір, нібито погосподарювати. Повернувшись через якийсь час, він якось дивно тримався за живіт, але нікому нічого не сказав і мовчки ліг спати. Згодом дочка з мамою побачили сліди крові на одязі Олександра, почали кричати, викликали «швидку».
Однак оперативники з такою версією не погодилися. Їхню підозру підтвердив судово–медичний експерт, який, оглянувши труп, з’ясував, що на тілі покійника залишилися два ножові поранення черевної порожнини. Вони і призвели до трагічного фіналу. Стало зрозуміло і те, що дочка покійного намагалась заплутати слідство. Але чому?
Інтуіція оперативників не підвела. Після недовгих пошуків, вони знайшли у приміщенні кухонний ніж та речі зі слідами крові. Це були докази, після пред’явлення яких 22–річна Ганна усвідомила, що віднікуватися немає сенсу. І розповіла, що ж сталося насправді.
Олександр не був їй рідним батьком. Він здавна недолюблював падчірку. Напідпитку він влаштував сімейну сварку і намагався навіть затіяти бійку. Розлючена і також нетвереза дівчина схопила зі стола ніж і двічі вдарила чоловіка в живіт.
Стаття 121 КК, за якою падчірка тепер проходить, передбачає покарання на термін від 7 до 10 років позбавлення волі. Зараз дівчина перебуває в ізоляторі.
Віталій СІМІЦАР,Роздільнянський район
Повернули маму
Міліціонери лінійного відділу на ст. Одеса – Головна УМВС України на Одеській залізниці допомогли знайти літню жінку, що була загубилася.
Письмова заява про те, що 79–річна жінка о 7.50 вийшла з електропоїзда на Одеському залізничному вокзалі й зникла, надійшла від її 48–річної доньки–одеситки.
Одразу був зорієнтований особовий склад лінійних і територіальних підрозділів. Нарядам міліції, що супроводжують електропоїзди, були видані фото зниклої, повідомлені її особливі прикмети. Оперуповноважені старший лейтенант міліції Ірина Пакош і лейтенант міліції Вадим Боданюк особисто перевіряли електропоїзди й розпитували пасажирів.
Пошук тривав півтори доби. Нарешті, жінку було знайдено в районі м. Біл–города–Дністровського, де вона прописана. Як з'ясувалося, вона гостювала у доньки. Коли відбувалися вибори до Верховної Ради, не попередивши, бабуся поїхала додому голосувати. Але за безпам'ятністю документи і ключі від квартири залишила у доньки. На вокзалі вона помилково сіла на електропоїзд до ст. Колосівка Миколаївської області, а вийшовши на одній зі станцій, забула своє місце мешкання та взагалі мету поїздки. Провівши ніч на вулиці, жінка згадала, звідки вона, і за допомогою добрих людей дісталася до Білгорода–Дністровького. Там її й знайшли правоохоронці.
УМВС України на Одеській залізниці
«Сурмач» утікав не даремно
Він має хороший слух, уміє грати на декількох духових інструментах. Але заробіток музиканта здався 42–річному чоловікові не співмірним його талантові. І він перекваліфікувався на наркозбувача.
Працівники міліції на Одеській залізниці затримали колишнього сурмача на пероні залізничного вокзалу, коли він продавав 100 г наркотичної речовини. За його словами, травичку він збирав на пустирях поблизу свого села з метою подальшого збуту. У пошуках покупців на свій товар чоловік прийшов на вокзал. Працівники міліції перевірили інформацію, що у них була, під виглядом розбитних пасажирів оперативно закупивши у «музиканта» наркотичну речовину. Збагнувши, що нарвався, правопорушник кинувся втікати. Під час переслідування працівник міліції травмував ногу, але встиг ухопити втікача та передати його колегам, що саме надбігли.
Як з'ясувалося, «сурмач» утікав не даремно. На початку поточного року він був засуджений за крадіжку Теплицьким районним судом Вінницької області, але режим умовного терміну покарання не витримав. Тепер доведеться відповідати подвійно.
Володимир ПАВЛІЧЕНКО
