«Чорний» день лідерів

Минулими вихідними відбулися матчі другого кола ХХІІ чемпіонату України з футболу у прем'єр–лізі.

Лідери провадили свої зустрічі в гостях з незручними для себе суперниками.

Так, у Донецьку «Металург», що посідав 10–те місце, приймав київське «Динамо». На 71–й хвилині атакуючі зусилля господарів були винагороджені. Після удару Димитрова м'яч двічі зрикошетивши, влетів у кут воріт – 1:0. Це п'ята поразка динамівців у чемпіонаті, що відсунуло їх на тверде третє місце.

У Києві «Арсенал» зустрічався з абсолютним лідером турніру «Шахтарем», який здобув 15 перемог у 15 іграх. Цього разу фортуна була на боці господарів поля. Їхні атакуючі півзахисники Шацьких та Кобахідзе провели у ворота грізних суперників два красиві без відповіді м'ячі – 2:0.

Цього ж дня запорізький «Мета–лург», що замикає турнірну таблицю, на своєму полі грав з луганською «Зорею». Гості, як мінімум, мали 3–4 шанси відкрити рахунок. Виручив господарів воротар Віталій Руденко. У підсумку – нульова нічия.

«Чорноморець» цього ж дня на виїзді грав ще з одним аутсайдером – ужгородською «Говерлою». Тут також було зафіксовано нічию – 1:1.

У неділю «Таврія» приймала «Дні–про».

Суперники добре знають один одного. Адже в «Таврії» грають футболісти, які тривалий час захищали честь «Дніпра». Це Назаренко, Калініченко, Єзерський та інші.

На 61–й хвилині кримчанин Фіщук відкрив рахунок – 1:0. Після цьо–го дніпропетровці перехопили іні–ціативу і на 74–й хвилині Калініч відновив рівновагу – 1:1. А через шість хвилин Матеус відпасував Джуліано, який і забив переможний гол, – 2:1.

Однією з наймолодших команд чемпіонату країни вважається маріупольський «Іллічівець», який приймав харківський «Металіст». На 11–й хвилині нападник гостей Кристальдо забив перший гол, а на 60–й хвилині він же потужним ударом щільно з бічною стійкою встановив остаточний рахунок – 2:0.

«Кривбас» у рідних стінах приймав полтавську «Ворсклу». Рахунок – 3:2 на користь господарів. «Карпати» обіграли «Волинь» – 2:0.

Розташування команд:

«Шахтар» – 45 очок;

«Дніпро» – 34;

«Динамо» – 31;

«Металіст» – 30;

«Чорноморець» – 24;

«Арсенал» – 23;

«Металург» (Д) – 22;

«Кривбас» – 21;

«Ворскла» – 20;

«Волинь» – 20;

«Іллічівець» – 19;

«Зоря» – 19;

«Таврія» – 18;

«Карпати» – 16;

«Говерла» – 11;

«Металург» (3) – 3 очки.

Євген Горелюк

Виручив Політило!

Минулої суботи у межах 16–го туру «Чорноморець» в гостях зустрічався з ужгородською «Говерлою». Нагадаємо, що у двобої першого кола одесити на своєму полі перемогли закарпатців з рахунком 3:2.

Головний тренер «Чорноморця» Роман Григорчук у цій грі не зміг використати двох ключових футболістів: Бурдужан не грав через травму, а Де Матос – через дискваліфікацію.

Вже на 2–й хвилині одесити могли вийти вперед: Бакай без обробки пробив з лінії штрафного майданчика, але м'яч пролетів трохи вище поперечини. Незабаром втратили гарні можливості відкрити рахунок Діденко, Джа Джедже та Бобко.

Приблизно до середини тайму стали виникати гострі моменти і біля воріт «Чорноморця». Кілька раз виручив Безотосний, а на 37–й хвилині лише фортуна врятувала нашу команду, коли дуже потужний удар Ле Таллека дістався поперечині.

Другий тайм активніше почали одесити. Могли забивати Бобко, Діденко та Балашов, але підводила виконавська майстерність. А «Говерла» свій шанс не прогавила, щоправда, не без допомоги Безотосного. На 57–й хвилині Бордіян виконав навіс праворуч, голкіпер «Чорноморця» помилився на виході, а Лопез, скориставшись цим, точно пробив – 1:0.

Одесити не стушувалися і, обступивши штрафний майданчик господарів, спробували відігратися. І це їм вдалося. На 72–й хвилині Бакай прострелив від лицевої лінії, Діденко поборовся за м'яч за п'ять метрів від воріт, але захисник притримав його руками. Здавалося, м'яч вилетить за лицеву, але «реактивний» Політило підхопив його і з гострого кута точно пробив – 1:1.

Роман Григорчук так прокоментував цей двобій:

– Ми зіграли внічию, і цей результат не є приводом для розчарування або радості. У мене «середні» емоції. Зустріч для нас – матеріал для аналізу. Вона показала наші недоліки, проблеми, словом те, над чим ми повинні працювати.

«Чорноморець», набравши 24 очки, продовжує займати 5–й рядок у турнірній таблиці.

Євген Низов

«Хімік»: боротьба на два фронти

Матчами 13–го туру завершилося перше коло чемпіонату України з баскетболу серед 14 чоловічих команд суперліги.

«Хімік» (Южне) у гостях зустрічався з «Дніпром» і домігся переконливої перемоги – 90:68.

Цього ж дня «Миколаїв» у рідних стінах узяв гору над «Дніпром–Азотом» – 85:66, а «Черкаські мавпи» обіграли БК «Київ» – 78:68.

А друге коло чемпіонату країни відкрили «Ферро» – «Донецьк» і «Черкаські мавпи» – «Дніпро». Запорожани виграли – 91:83, а «Дніпро» – 97:90.

«Хімік» (Южне) успішно стартував у Кубку виклику, де здобув перемоги над «Тарту» (Естонія) і «Діжоном» (Франція).

У цій відбірковій групі євротурніру попереду «Газ–метан» (Румунія) і «Хімік» (Южне) – по два виграші.

А у чемпіонаті України провідні позиції посідають: «Хімік», «Будівельник» (Київ), «Ферро», «Галичина».

БК «Одеса» посідає 14–те місце, здобувши три перемоги.

Євген АЛЕКСАНДРОВ

Чемпіонами стали достроково

Одеські ватерполісти здобули золоті медалі на Відкритому чемпіонаті України серед юнаків у віковій категорії 1996 р.н. і молодших, третій фінальний тур якого відбувся в Харкові. Срібними призерами стали харків'яни, бронзовими – львів'яни.

Георгій Махарадзе, старший тренер юнацької збірної України і тренер команди ДЮСШ Одеси, підкреслив:

– Перемога дісталася важко. Остання гра з Харковом, яку ми зіграли внічию, вимагала від хлопців максимальної викладки. Але, з іншого боку, завдяки цій нічиїй ми достроково стали чемпіонами. Нікого виділити зі своїх гравців не можу з тієї простої причини, що цього дня грала уся команда. Правильно розроблена тактика і чудова фізична підготовка допомогли нам завершити чемпіонат на першому місці.

Наш кор.

Ми жили по-сусідськи…

Існування приватних заводів, фабрик, шахт, пароплавств сьогодні – нормальне явище. Ми вже звикли до того, що зі списку стратегічних об'єктів, які не підлягають приватизації, одне за іншим виводяться підприємства. За цим процесом якось пройшло непоміченим зникнення державних добровільних спортивних товариств і відомств. Спорт в Україні став переважно клубним. Сьогодні так звана фізична особа, яка має кошти, легко може придбати як маленький фітнес–зал, зробивши його своїм клубом, так і команду майстрів разом зі стадіоном, тренером та масажистами.

Модель професійного клубного спорту існує в усьому світі, була вона і в царській Росії. Так, наприклад, славився свого часу (кінець XIX – початок XX століття) важкоатлетичний клуб доктора Краєвського. Відвідували його такі богатирі, як Іван Заікін, Георг Гаккеншмідт та ін. Якщо говорити про плюси клубного спорту, то, насамперед, це вузька професійна спеціалізація, яка дозволяє досягати майстерності. Водночас тодішні ДСТ на місцях фінансували, а, отже, і розвивали всі види спорту потроху.

Але існує, на наш погляд, і небезпека. Стадіони, спортивні зали – хіба це не стратегічні об'єкти?! Здоров'я нації – хіба не стратегія на майбутнє, не основа та запорука успіху будь–яких економічних та політичних перспектив? Тим часом, спортивні об'єкти йдуть з–під контролю держави. Хто може заборонити власникові або його спадкоємцям перепрофілювати тенісний корт, майданчик для гольфу, наприклад, на дискотеку або концертний майданчик, а на стадіоні, коли набридне футбол та легка атлетика, організувати торговельно–розважальний центр?

Візьмімо Ізмаїл. Спорткомплекс «Портовик» – найкраща на сьогоднішній день спортивна споруда в місті. Але безкоштовно до нього вже не зайдеш потренуватися. Позмагатися – тим більше. А що там буде після приватизації порту? Не здивуюся, якщо нові господарі вирішать зробити ангар–склад. Як побажають, так і буде: не всі ж люблять спорт.

І ще одна прикмета часу, в усякому разі, досить–таки характерна для невеличких міст. З появою клубів виникла «товкотнеча на п'ятачку». Ні, не на хокейному. На п'ятачку бізнесовому. Боротьба за приміщення, за тих, що тренуються, (адже заняття платні), боротьба, яка доходить до конфронтації…

Можливо, через десятиліття, мені це здається, але ми, спортсмени та тренери різних товариств, жили дружніше. Суперництво – так, але ревнощів та розбірок було менше. Знімок 60–х років, зроблений після чергових змагань, – тому свідоцтво. Цілком миролюбно сіли на снаряд два атлети – представники «Авангарда» та «Водника».

Валерій Мессойліді, член Асоціації спортивних журналістів України