Привітали сина з нагородою

Воїни–інтернаціоналісти Воло–димир Український та Воло–димир Бичок із селища Саврань отримали нагороду – «Ветеран війни в Афганістані». Вручив її голова районної Спілки воїнів–інтернаціоналістів Микола П’янкевич.

З цієї нагоди в районній бібліотеці для дорослих відбулася зустріч воїнів–інтернаціоналістів з учнями Савранського професійно–технічного аграрного училища.

Володимир Бичок та Володимир Укра–їнський прослужили у складі обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані майже два роки. Воювали відважно, про що свідчать бойові нагороди.

На врочистості прибув заступник голови обласної Спілки воїнів–інтернаціоналістів Ігор Новосьолов. Він привітав героїв із отриманням нагород, також вручив грамоти обласної Спілки ветеранам–афганцям Юрію Хайновському, Володимиру Бабійчуку, Володимиру Бичку, Миколі П’янкевичу та Володимиру Українському за героїзм, проявлений під час бойових дій, та активну участь у військово–патріотичному вихованні молоді.

У бібліотечній залі серед присутніх були особливі гості, батьки Володимира Бичка – Віра Яківна та Анатолій Васильович, які приїхали із сусідньої області, аби порадіти за сина та привітати його з нагородою. Директорка районної центральної бібліотечної системи Світлана Стукаленко вручила подружжю квіти і подякувала їм за те, що виховали відважного воїна. Низький уклін їм за це.

Тетяна СТОРЧАК,власкор «Одеських вістей», Савранський район

Місце подвигу – Чорнобиль

«Місце подвигу – Чорнобиль» – саме під такою назвою в Одесі з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції відбулася зустріч військовослужбовців місцевого гарнізону з ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС, ветеранами Збройних сил України Миколою Шмалем, Антоном Михайлецем та Борисом Полторацьким (на знімку: ліворуч – праворуч).

Згадуючи ті часи, ветерани розповіли про роботу військовослужбовців Одеського військового округу щодо дезактивації 4–го енергоблоку та населених пунктів у 30–кілометровій Чорнобильській зоні.

Необхідно підкреслити, що сьогодні в експозиціях військово–історичного музею Південного оперативного командування особливо підкреслюється та обставина, що серед ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи було багато ветеранів–«афганців», яким випало друге випробування у горнилі війни, цього разу невидимої, але від цього не менш небезпечної. Десятки ветеранів Афганістану за мужність, проявлену при ліквідації наслідків атомної аварії, удостоєні державних нагород України.

– Завдяки мужності людей у погонах, вдалося в найкоротші терміни ліквідувати серйозну пожежу, що сталася в травні 1986 року на Чорнобильській АЕС. Цю надзвичайну ситуацію в ті роки не прийнято було оприлюднювати, однак, саме вона могла обернутися справжньою трагедією, якби не рішучість і відвага вогнеборців, – підкреслив Борис Полторацький.

Наприкінці заходу слово було надано вихованцям Одеського ліцею з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Юнаки подарували присутнім ветеранам – вірш «Чорнобильський День Перемоги», а також передали «Бойовий листок», присвячений вшануванню учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Сергій ДАНИЛЕНКО, м. Одеса

Вогнем дихав енергоблок

14 грудня в Україні відзначався День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У багатьох громадян виникає запитання – чому саме цього дня вшановувати учасників ліквідації і навіщо це потрібно, якщо є Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф 26 квітня.

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, називають цей день – Днем ліквідатора. 1986 року вони зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. 30 листопада було завершено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної станції, а 14 грудня в газеті «Правда» було надруковано повідомлення про те, що державною комісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулись з листом до керівництва держави. Вони запропоновували відзначати День учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Але офіційне рішення прийнято не було. Тоді тисячі ліквідаторів самостійно почали відзначати цю дату. Серед них і одесити.

У травні 1986 року у складі шести добровольців Львів–ського гарнізону пожежної охорони в ліквідації страшної аварії брав участь теперішній начальник Головного управління Держтехногенбезпеки в Одеській області полковник служби цивільного захисту Іван Іванович Гелебан. Серед перших ліквідаторів, тоді ще старшим лейтенантом, він провадив роботу з профілактики виникнення пожеж на станції, здійснював дозиметричний контроль, входив до бойового розрахунку і брав участь у гасінні пожеж як на самій станції, так і в 30–кілометровій зоні.

Так, на одному з бойових чергувань, під кінець терміну перебування в зараженій зоні, надійшов сигнал про пожежу в кабельних тунелях між 3–м та 4–м енергоблоками станції. Виникла загроза поширення вогню й на 3–й енергоблок. Гасіння ускладнювалось багатьма чинниками, зокрема і високим рівнем радіації. На місце пожежі, де було зосереджено понад 60 одиниць техніки і 280 чоловік особового складу, для скорочення часу перебування пожежників під сильним радіаційним опроміненням в розвідку була направлена група дозиметричного конт–ролю. Проявивши сміливість і відвагу, незважаючи на сильне радіоактивне випромінювання, у складі групи пішов і Іван Іванович. Професійно проведена розвідка дозволила в найкоротші терміни ліквідувати пожежу між 3–м та 4–м енергоблоками станції.

Цього дня щороку ми вшановуємо й будемо вшановувати відважних ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Ми вклоняємося хоробрості, героїзму, відданості службовому обов’язку тих, які врятували світ від смертельних променів радіації. Цей людський подвиг неоціненний, а мужній вчинок ніколи не буде забуто. Тоді ліквідатори не думали про звання та нагороди. Вони не ховалися за спини одне одного. Не шкодуючи себе, вони йшли перемагати невидимого ворога, захищаючи ціною власного життя та здоров’я людство від ядерного вогню чорнобильського реактора.

…У тій жорстокій вереміїВи до кінця тримали бійІ пронесли свої надіїКрізь вогнецвіт своїх надій.Шумлять жита, як і раніше,Пливуть у небі літаки…За вас історія допишеСуворі подвигу рядки.

(В. Задворний, «Героям Чорнобиля»)

Андрій МЕЛЬНИК,прес–служба Держтехногенбезпекив Одеській області