Основну тему розмови із представниками ЗМІ обласний дитячий імунолог Людмила Самойленко запропонувала сама. І тема, треба сказати, дуже цікава: міфи і правда про щеплення.
Останнім часом з'явилося чимало інформації, що ставить під сумнів безпеку вакцинації. Людмила Іванівна підкреслила: її в дитинстві прищеплювали вакцинами гіршої якості, ніж випускають зараз, але це дозволило надійно захистити організм від найбільш серйозних інфекційних захворювань. Альтернативи вакцинації ніхто ще не придумав. А страхи щеплень у масовій свідомості перебільшені. Значна, більша небезпека криється у відмовах від щеплень.
Так, дитяча комбінована вакцина проти кору, краснухи й епідемічного паротиту викликає серйозні ускладнення в ослаблених дітей в одному із 1 000000 випадків. При цьому саме захворювання на кір може викликати серйозні наслідки: пневмонію у шести з 100 хворих, енцефаліт – у одного з 1000, летальний результат у двох з 1000 дітей. Краснуха викликає тяжкі вади у немовлят у випадку кожної четвертої вагітності, ускладненою цією інфекцією в першому триместрі. Епідемічний паротит (свинка) обумовлює до 1/4 усіх випадків чоловічої безплідності. Дифтерія призводить до смерті в одному із 20 випадків, правець – у двох з 10. Коклюш вбиває одного з 1500 дітей і викликає пневмонію в одного із восьми, а енцефаліт – в одного із 20. Що ж стосується комбінованої вакцини проти дифтерії, правця і коклюшу (АКДС), не доведено жодного випадку смертельного ускладнення після її застосування.
Багато питань викликає жива поліомієлітна вакцина (краплі в рот). Вона справді здатна викликати вакцино–асоційований поліомієліт в імунодефіцитних і генетично схильних дітей. І хоча частота таких ускладнень дуже низька (у цілому один випадок на 2 500000 щеплень), у розвинених країнах педіатри перейшли на інактивовану (убиту) вакцину у вигляді уколів, яка не дає таких ускладнень.
Найчастіше спостерігаються цілком передбачувані неважкі реакції в місці ін'єкції, що виражаються в набряку й почервонінні плеча і підвищенні температури тіла до субфебрильних цифр (на рівні трохи більше 37 градусів). Багато з таких реакцій викликані асептичним запаленням, часто внаслідок уведення вакцини в підшкірну жирову клітковину (особливо це характерне при вакцинації схильних до повноти дітей короткою голкою). Вони проходять самі за кілька днів. Іноді спостерігається збільшення регіонарних лімфовузлів – і це також нормальна реакція на щеплення.
Другою за частотою реакцією на вакцинацію можна назвати непритомності. Від самого виду шприця або через кілька хвилин після ін'єкції щеплені непритомніють, що нерідко супроводжується судомами і блювотою. Ця реакція має ту ж природу, що й непритомності при вигляді крові. Вона не пов'язана з вакциною, як такою, але для стороннього, як і для самого щепленого, така реакція дуже неприємна.
Багато батьків побоюються «імунного перевантаження» дитини щепленнями, особливо при одночасній вакцинації проти декількох інфекцій. Однак це побоювання зовсім необґрунтоване. Одночасне введення декількох антигенів для організму – звична ситуація. Так, при проникненні в тіло мікробів у відповідь виробляються антитіла до десятків їх білків. При змішаних інфекціях це число зростає у багато разів! Щодня наш організм зустрічається з багатьма новими антигенами, що проникають в організм через ранки на шкірі, слизові ротової порожнини й дихальних шляхів, з їжею. Антиген вакцини – лише ще одна така мішень для вироблення антитіл. Тому змішана імунізація жодним чином не супроводжується пригніченням імунної відповіді до якогось із антигенів, що вводяться.
Людмила Самойленко розповіла про небезпеку гемофільної палички. Вона живе у верхніх дихальних шляхах будь–якої людини. Як правило, не становить небезпеки для здорових людей, але при ослабленому імунітеті гемофільна паличка починає посилено розмножуватися і провокує виникнення цілого «букета» болячок, зокрема менінгіту й тяжкої пневмонії.
До групи ризику входять люди, які перенесли тяжкі хвороби, і діти віком до 5 років, у яких організм ще не може виробляти власні антитіла проти інфекції. Пік захворюваності припадає на 6 – 12 місяців, коли захисні системи організму дитини перестають підтримуватися молоком матері й починають працювати самостійно.
На сьогоднішній день до 40 відсотків дітей є носіями гемофільної палички, причому в будь–яку мить вона може перейти в активну фазу й почати свою руйнівну роботу.
Гемофільна паличка надзвичайно стійка до антибіотиків. Із усіх боків вона оточена своєрідною капсулою. Ця захисна оболонка успішно стримує основні компоненти ліків. У результаті, відсоток стійкості гемофільної палички до антибіотиків становить від 80 до 100 відсотків.
Відповідаючи на запитання про вакцинацію від грипу, фахівець висловила точку зору, що робити це вже пізно: імунну відповідь організм формує за 3–4 тижні. А пік захворюваності на грип у нинішньому сезоні прогнозується на середину січня 2013 року.
