Спорт

Що, де, коли

- Після десятиденної новорічної першості у суперлізі чемпіонату України з баскетболу серед чоловічих команд відновилися ігри другого кола, де команди Одещини мають провести по чотири матчі.

Так, завтра, 13 січня, «Будівельник» зустрічається з «Хіміком», а БК «Київ» – із БК «Одеса».

18 і 20 січня наші команди грають вдома поперемінно з «Дніпром» і «Дніпро–Азотом».

- Сьогодні та завтра відбудуться спарені матчі сьомого туру жіночого чемпіонату України з волейболу у суперлізі.

Склади пар: «Орбіта» (Запоріжжя) – «Хімік» (Южне), «Керкінітида» (Євпаторія) – «Сіверодончанка» (Сіверодонецьк), «Галичанка» (Тернопіль) – «Реґіна» (Рівне).

- В обласній спортивній школі (Канатна, 95) провадяться шахові турніри для новачків і розрядників.

Так, у півфіналі чемпіонату Одеси серед юнаків до 16 і 14 років лідирують Максим Богдан, Ярослав Дідрук та Ілля Волощук.

Сьогодні у спортшколі о 14 годині стартує бліц–турнір з шахів з контролем часу три хвилини.

Євген ГОРЕЛЮК

Батько ізмаїльського боксу

Про нього завжди охоче згадують не тільки боксери та вболівальники. Василь Іванович Бондаренко… Наприкінці 70–х скромного провінційного тренера Дунайської басради ДСТ «Водник», який підготував володаря Кубка СРСР із боксу Геннадія Румянцева, стали впізнавати в Одесі, Києві, Москві. Цьому сприяли як професійні якості Василя Івановича, так і його вміння ладити з людьми, відкритість у спілкуванні. Дружив із відомими боксерами–одеситами Семеном Трестіним, Леонідом Бугаєвським.

У часи Бондаренка Ізмаїл заслужив право проводити всесоюзні турніри з боксу імені О.В. Суворова. Формально він не став заслуженим тренером України, зате підготував плеяду відомих майстрів.

Вихованці «Водника» розбрелися сьогодні по просторах СНД й далі. В Одесі живуть і працюють майстри спорту Михайло Александровський та Іван Іванов, у Румянцева свій клуб в Ізмаїлі, Сашка Довженка вже немає з нами…

Давно демонтовано відкритий ринг у центрі міста, на проспекті Суворова. Турніри з боксу, хоч і мають сьогодні статус міжнародних, стали далеко не такими представницькими, як раніше. Але пам'ять про їх засновника, хорошого чоловіка й тренера, в місті живе.

Валерій МЕССОЙЛІДІ, м. Ізмаїл

Щоби спортсмени не виїжджали

У січні минулого року після завершення ремонту відкрилася відома одеська ковзанка «Крижинка». На її базі вже багато років функціонує спеціалізована дитячо–юнацька спортивна школа олімпійського резерву з фігурного катання. Яким був минулий рік для одеських фігуристів і як сьогодні йдуть справи на ковзанці? Про це – розмова нашого кореспондента з директором школи та ковзанки Миколою Губком.

– У «Крижинку» вдихнули нове життя, і відтоді наші спортсмени здобули можливість тренуватися практично дванадцять місяців на рік, а не півроку, як було раніше, – відзначає М. Губко. – Сьогодні у школі займаються понад 370 юних фігуристів.

Об'єкт був реконструйований у межах програми «Народний бюджет». Ми дуже вдячні обл–держадміністрації й обласній раді за матеріальну підтримку. Адже ремонт обійшовся в декілька мільйонів гривень. Було цілком замінено льодове поле, закуплено нове холодильне обладнання й нову льодоприбиральну машину. Сьогодні одесити оцінюють цю допомогу, ковзанку не дали загубити. Ми працюємо з 6.00 до 24.00. По 11 годин на день виділяємо на навчальну роботу й по 5–6 годин – на послуги прокату гостям.

– Які плани на поточний рік?

– Передусім зробити кондиціювання й осушення повітря. Цих систем поки що немає, і в осінній період, коли йдуть тумани, у нас дуже великий конденсат. Також у плані відкрити школу гімнастики в іншому нашому будинку, де раніше була маленька ковзанка. У нас уже пройдено етап проектування, і цього року мають бути виділені гроші на ремонт. У школі буде тренажерний зал і зал хореографії. Адже діти приходять, а місць усім не вистачає. Після відкриття другого залу буде набагато легше.

– Чим пояснити відсутність в останні роки великих спортивних успіхів?

– По–перше, ми два роки, у зв'язку з ремонтом, не працювали. Але все–таки один успіх був. Торік наш вихованець Яків Годорожа здобув «срібло» юніорського чемпіонату країни. Цей талановитий 17–літній фігурист піднявся на один рядок вище, ніж на позаторішньому турнірі. Його підготував тренер Леонід Старков – один з наших найкращих фахівців, який працює із групою вищої спортивної майстерності. Я вважаю, що це гідний результат для нас, і в Україні вже побачили, що уславлена одеська школа фігурного ковзання відроджується. На жаль, з 2006 року в нас не було олімпійського результату, і поки що ми заявили про себе сповна на внутрішніх турнірах. Ми як функціонери зробили все можливе для того, щоб школа відродилася. Наше головне завдання сьогодні – щоб спортсмени не їхали до інших міст. Кожен тренер школи націлений на конкретний результат, і я сподіваюся, що цього року у нас уже будуть призери та переможці національних змагань. Для досягнення ще більших спортивних результатів потрібна стандартна ковзанка 30 на 60 метрів, а наша – 22 з половиною на 48 з половиною метрів. Спасибі, звичайно, що є хоч така ковзанка, утримувати яку, до речі, досить дорого. Гроші на це частково заробляємо самі, бо надаємо послуги прокату, запрошуючи всіх охочих одеситів на ковзанки, а також на дитячий і на дорослий хокей.

Взагалі ж одеська школа відома далеко за межами країни – у нас за всю історію існування виховано чотирьох олімпійських чемпіонів, трьох призерів Олімпіади. Мало хто в Україні цим сьогодні може похвалитися.

– Миколо Івановичу, а чи є перспективи грати в Одесі у професійний хокей?

– У нас могла б бути своя хокейна команда, яка брала б участь у чемпіонаті України серед юнаків. Сьогодні на ковзанці працюють дві групи дітей від 5 до 7 років, і від 8 до 10 років, які користуються послугою прокату. Я гадаю, що при правильному підході до тренувального процесу із цих хлопців у майбутньому можна зробити команду. Вони дуже активно тренуються. Потрібне стабільне фінансування, щоб виступати на всеукраїнському рівні. А в принципі – потрібно розвивати дитячий хокей, нарівні з дорослим. Але дорослої професійної хокейної команди не буде, поки не буде стандартної ковзанки.

Євген НИЗОВ

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті