У клубку кабельних проблем
В Одеській міській раді пройшли громадські слухання щодо проекту рішення Одеської міської ради «Про затвердження Правил щодо встановлення обладнання телекомунікаційних пристроїв на будинках та спорудах Одеси».
Треба сказати, що проблема встанов–лення антен операторів мобільного зв'язку, антен та кабельних мереж інтернет–провайдерів, фірм щодо встановлення охоронної сигналізації, домофонів та переговорних пристроїв у житлових будинках міста давно стала серйозною проблемою. Величезні клубки проводів спотворюють фасади. Шахти для прокладання мереж у під'їздах пробиваються без будь–яких узгоджень винятково на розсуд фірми, яка провадить роботи. І вже ніхто не запитує мешканців будинку, чи хочуть вони, щоб у них на даху стояла передавальна (і випромінювальна!) антена оператора мобільного зв'язку.
Для наведення порядку в цій сфері ще 2009 року було створено КП «Одеські інженерні мережі». Воно провадило роботу щодо з'ясування ситуації – на жаль, порушень виявилося так багато, що без ухвалення спеціального регуляторного акта розраховувати на зміни на краще не доводилося. Тому й було створено робочу групу під головуванням депутата Олексія Косьміна. Їй доручили розробити Правила встановлення телекомунікаційних пристроїв в Одесі, винести їх на обговорення громадськості та на засідання сесії міської ради для затвердження.
Правила розробили та опублікували на офіційному сайті міста і сайті КП «Одеські інженерні мережі» наприкінці листопада минулого року.
Відкриваючи громадські слухання, Олексій Косьмін зачитав листа від Спілки операторів телекомунікацій Одеси та області і членів Інтернет–асоціації України. Суть їх зводилася до того, що Національна комісія, яка здійснює регулювання в сфері зв'язку і інформатизації (НКРЗІ), вже підготувала відповідний регламент, який буде затверджено постановою Кабінету Міністрів. Тому ухвалювати в Одесі регуляторний акт, який закріплює вимоги до встановлення телекомунікаційних пристроїв, немає сенсу.
На це голова робочої групи зауважив: ухвалити згадану постанову Кабміну не вдається вже давно. А лад наводити потрібно. Тому варто ухвалити місцевий регуляторний акт, який своїми основними положеннями, швидше за все, не буде суперечити затвердженому Кабміном регламенту. Той документ теж буде спрямований на упорядкування ситуації щодо встановлення телекомунікаційного обладнання.
Далі почалося безпосереднє обговорення.
Тепер, відповідно до запропонованих Правил, для одержання доступу та використання місць розміщення на будинках і спорудах суб'єктам господарювання доведеться одержати в КП «Одеські інженерні мережі» попередній висновок на встановлення обладнання або прокладання кабелю, інших лінійних споруд. Після одержання попереднього висновку вони розробляють робочий проект (проектну документацію) і одержують усі необхідні узгодження та дозволи на провадження робіт (СЕС, пожежні), а також укладають із КП «Одеські інженерні мережі» договір на розміщення телекомунікаційного обладнання.
Особливо слід звернути увагу на те, що тепер обов'язковою вимогою стане наявність оповіщення НКРЗІ щодо включення фірми до реєстру суб'єктів телекомунікаційної діяльності, ліцензії або іншого передбаченого законодавством дозволу на очікуваний вид діяльності, а також сертифікатів на обладнання. Якщо йдеться про випромінюване обладнання, згоду на його встановлення повинен дати місцевий орган самоорганізації населення (СОН). Самовільно встановлене обладнання може бути демонтоване без відшкодування витрат на його встановлення.
У принципі, перераховані вимоги цілком кореспондуються з аналогічними закордонними. Але оскільки фірми звикли працювати суто на свій розсуд, вписуватися до законного та тривалішого порядку одержання дозволу на встановлення обладнання їм не хочеться. І тому з їхнього боку одразу посипалися попередження про те, що введення нового порядку призведе до подорожчання послуг для споживачів, як мінімум, на третину.
У зв'язку із цим виникають цілком резонні запитання. Як сьогодні розраховується вартість послуг телекомунікації, якщо дотепер на державному рівні відповідний документ не ухвалений і в різних містах підхід різний (тариф визначається залежно від кількості або площі квартир у будинку)? Виходить, на око? Або виходячи з попиту та монопольного становища фірм на ринку? Тоді чому провайдери хочуть свої витрати, пов'язані з переходом на законодавчо врегульовані правила гри, повністю перекласти на плечі споживачів?
Можливо, ця розмова вийшла б конкретнішою, якби обговорення розроблених Правил відбулися в усіх районах Одеси, а не лише в кінозалі міської ради, розрахованій на сотню громадян. Та й більшість із присутніх становили не представники громадськості, а провайдери, тобто представники однієї сторони діалогу.
У підсумку обговорення за ухвалення документа висловилися 38 із 97 присутніх, проти – 24. Відповідно до Статуту міста, рішення на громадських слуханнях вважається ухваленим у разі підтримки його більшістю присутніх. Тобто формально позитивного результату заходу досягнуто не було. І на нас, швидше за все, очікує продовження розмови на досить животрепетну для одеситів тему, скільки в недалекому майбутньому буде коштувати кабельне ТБ, інтернет, сигналізація, домофони.
Світлана Комісаренко,«Одеські вісті»
Місто в надзвичайних умовах
До кабінету міського голови кореспондента «Одеських вістей» привела проблема водопостачання. Вона в Кодимі значиться під номером один. Її тримає на постійному контролі наша газета. Та в розмові висвітлилося ще багато питань, які сьогодні прагне вирішити Кодимська міська рада на чолі з Володимиром Скляруком.
Нагадаємо, що основними вимогами національної програми «Питна вода України на 2011 – 2020 роки» та програми «Питна вода Одеської області на 2010 – 2013 роки та на період до 2020 року» є цілодобове водопостачання. Однак кодимці так поки що і не діждалися виконання програм. Таким чином, у міськраді далі порушують Закон України «Про питну воду та питне водопостачання».
Однак міський голова Воло–димир Склярук запевнив, що проб–леми з водопостачанням глобальні і не розв’язувались досить тривалий час. За два роки своєї каденції теперішній депутатський корпус, виконком вивчили ситуацію. Нинішньої весни міськрада насамперед візьме курс на кардинальні зміни у системі водопостачання. Для цього планується виконати великий обсяг робіт.
– Кодимському водогону понад 60 років. За такий термін не тільки сталеві труби вийшли з ладу, а й чавунні. Та найголовніше те, що немає ні схем водогінних мереж, ні характеристик, щоб можна було проаналізувати стан мереж, виконати профілактичний ремонт. Працюємо в надзвичайних умовах, вода подається нерегулярно. Минулої зими ліквідували понад 40 поривів! Коли усували течі, замінювали значні ділянки водогону, – повідав заступник міського голови Анатолій Костецький.
Разом з проблемою водопостачання на порядку денному гостро стоять питання водовідведення та очисних споруд. До речі, будівництво останніх увійшло до програми «Народний бюджет». І хоч на сьогоднішній день міськрада не задоволена темпами їх спорудження, все ж є надія, що вони колись все ж таки запрацюють. Бо питання тримає на конт–ролі облдержадміністрація.
Ключовим залишається і питання утримання житлового фонду міста. Міського голову непокоїть і стан, і естетичний вигляд багатоповерхівок, на дахах яких, немов пам’ятники безгосподарності, стирчать труби–димарі, а будівлі вкриті кіптявою (результат пічного опалення).
– За відсутності у місті газу, вже давно назріла проблема переведення багатоквартирних будинків на електроопалення, – упевнений міський голова. – Проте місту самотужки з цим завданням не впоратися. Потрібна допомога районної та обласної державних адміністрацій.
Ще однією актуальною проблемою міста є ліквідація стихійних сміттєзвалищ. Чимало вдалося зробити. Зникли «терикони» сміття, що бовваніли посеред дворів та на перехресті окремих вулиць. Але, як і раніше, звалища на узбіччях доріг з’являються швидше, ніж їх встигають прибирати. Це результати «господарювання» окремих жителів приватного сектору. Дуже часто кодимці не бажають укладати договори з надавачем послуг на вивезення твердих побутових відходів. Цим самим вони порушують вимоги Закону України «Про відходи» щодо поводження з відходами під час їх перевезення, зберігання, обробки, утилізації, знешкодження, захоронення.
А це тягне за собою адміністративну відповідальність (накладення штрафу на громадян від 340 до 1360 гривень і на посадових осіб, громадян–суб’єктів підприємницької діяльності від 850 гривень до 1700 гривень). Крім того, є Правила благоустрою та утримання території міста, яких має дотримуватись кожен городянин. Таким чином, «для порозуміння» міськраді залишається застосовувати штрафні санкції. А коли оштрафують одного, другого, то хтось отямиться і почне жити за законами цивілізації та правилами громади.
Болить міському голові, що на території міста не залишилось жодного значного підприємства, що існують проблеми безробіття, антисоціальні прояви, що нікому зупинити вивезення металобрухту з району, потурбуватися про стан доріг, газифікацію тощо.
– Який спадок ми залишимо своїм дітям і онукам? Яким буде місто і чи не перетвориться воно на велике село, залежить від кожного з нас. А для цього потрібно розвивати його інфраструктуру. Так склалось, що місто не має своєї землі, за використання якої надходили б кошти до міської казни. Сусідні міста мають свої землі. Там є умови для ведення домашнього господарства, для зростання міста. А ми скоро будемо платити за пасовища, сінокоси. Парадокс – суб’єкти підприємницької діяльності, які розміщені, по суті, на території міста, використовують його інфраструктуру. За користування землею не сплачують в міську казну, бо вважається, що вони на землях Лисогірської сільради, – розповідає міський голова. – От вам і ситуація з наповненням міського бюджету.
Відсутність власної землі, як зазначає мер, породила проблему розміщення нового кладовища. Місту запропонували розмістити його на лисогірській землі, сказавши, що немає різниці – своя чи чужа земля, адже власник претензій не має. А якщо почне висувати?
Доки готувався матеріал до друку, надійшло повідомлення, що земельну ділянку під міський цвинтар власник погодився передати місту.
…2013 рік розпочався для Кодими боротьбою за місце під сонцем. Наповнення бюджету, водопостачання, визначення меж міста, відновлення роботи промислових підприємств (за допомогою ра–йонної влади), розроблення автобусного маршруту по місту – ось неповний перелік питань порядку денного міськради на найближчий час.
Що ж, здійснювати владу – означає діяти в лад, тобто гармонізувати суспільні явища на добро кожного учасника громади. А якщо хтось працює, йому й допомогти хочеться. Чи не так?
Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Кодимський район
