Побутує думка, що, мовляв, міські жінки краще стежать за своєю зовнішністю, ніж, наприклад, сільські, у яких більше клопотів у домашньому господарстві. Із цією думкою, чесно скажу, був згодний і я. Але побувавши нещодавно у селі Бросці, під тиском неспростовних фактів, я практично кардинально змінив свою точку зору. У тамтешній перукарні «Клеопатра» жінки роблять такої приголомшливої краси зачіски та нарощують такої довжини нігті, що для мене дотепер залишається загадкою, як же вони з такими нігтями пораються по господарству. Ну, а черга на педикюр остаточно розбила мої попередні переконання. Адже, по суті, виходить, що я зовсім не розумівся на тонкощах жіночої краси. Виявляється, що незалежно від свого місця проживання, жінка прагне залишатися привабливою та бажаною завжди і скрізь: хай це буде Броска, Ізмаїл, Одеса або ж Чикаго.
«Клеопатра» у Бросці розташована в самому центрі села. Такий вибір назви перукарні її власниця і одночасно майстриня Тетяна Лозинська пояснює численними побажаннями місцевих жительок, у яких єгипетська цариця, насамперед, асоціюється з еталоном жіночої краси. Саме тому, купуючи 4 роки тому приміщення під перукарню, Тетяна, звичайно ж, не могла не враховувати побажання жіночої половини села.
Загальний робочий стаж за фахом у Т. Лозинської становить 15 років. Щоправда, за визнанням Тетяни, вибір професії був якоюсь мірою випадковим. Після закінчення школи, за компанію з подружкою, вона поїхала вступати за цією спеціальністю в одне з одеських училищ. Як виявилося – за покликанням. Попрацювавши в районному центрі жіночим майстром з добрий десяток років, Тетяна дійшла висновку, що, напевно, вистачить трудитися на господарів і настав час відкривати власну перукарню. Ніша цього виду бізнесу виявилася незайнятою в одному із приміських сіл – Бросці. І оскільки її сім’я жила в сусідньому населеному пункті – Матросці, дуже довго розмірковувати не було сенсу. Обговоривши деталі на сімейній раді з чоловіком, моряком–«підпрапорником», вони наважуються на придбання приміщення. Потік клієнтів до «Клеопатри» пішов практично з першого ж дня, адже Тетяну знали як чудового майстра не лише у Бросці, але й у її рідному селі Матросці, а також в Ізмаїлі, Болграді та Рені. Справді не даремно кажуть, що в перші роки людина працює на своє ім'я, а вже далі ім'я починає працювати на людину. І дотепер, щоб потрапити до Т. Лозинської, доводиться записуватися завчасно в чергу. До речі, цікаво, що серед постійних клієнтів нашої героїні і сільський голова Броски Світлана Москвич, яка дуже позитивно відгукується про їхнього місцевого перукаря.
– Звичайно, нам пощастило, – говорить Світлана Олександрівна, – що в нашому селі працює такий кваліфікований майстер як Тетяна Лозинська. Її професійний рівень, прийнятні ціни цілком влаштовують наших жителів. Тому дуже добре, що нам не потрібно їхати до райцентру, адже нас чудово обслуговують і вдома.
За словами Тетяни, із урахуванням того, що раніше вона працювала переважно з жіночим контингентом, на новому місці їй довелося освоювати і чоловічі стрижки. І як виявилося, «сильна половина» набагато вимогливіша та прискіпливіша. З жінками в цьому плані набагато простіше знаходити спільну мову.
Цікаво мені було довідатися і про рейтинг «клеопатрівських» зачісок. Отож, серед чоловіків: у підлітків та молоді – «ірокез» і «напівбокс», у середнього та старшого покоління – «канатка». У жінок же переважно попит на «каскад» та «каре».
– Напевно, головне в житті – це щиро любити свою роботу, – говорить на закінчення Тетяна Лозинська. – Адже, будучи затребуваним серед людей, людина обов'язково буде щасливою і в особистому житті. Я давно зрозуміла цю формулу успіху і намагаюся неухильно її дотримуватися.
