З 1 січня цього року вісім міських поліклінік (№№ 2, 7, 10, 12, 14, 16, 18, 28) перепрофілювалися в центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), де будуть працювати сімейні лікарі. По суті вже почалася реформа, завершення якої заплановано на кінець 2019 року. Але прес-конференцію, присвячену цьому питанню, дуже важливому й для населення, і для багатьох медиків, яких очікує неминуча «зміна долі», начальник управління охорони здоров’я Одеської міської ради Ігор Шпак зібрав тільки зараз.
«Швидка» обласного підпорядкування
Відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу», комплекс міської служби «швидкої» (будинки підстанцій та їхній персонал), а також база санітарного транспорту передаються до обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Фінансуватися тепер вони будуть не з міського, а з обласного бюджету.
Ігор Шпак відзначив, що ще торік облдержадміністрація придбала нове рентгенологічне обладнання для трьох міських лікувальних установ: МКЛ № 10, поліклінік – студентської та № 6. А службі «швидкої» передала медикаментів майже на 5 мільйонів гривень. Тож виїжджати на виклики бригадам є з чим, вони забезпечені всіма необхідними лікарськими препаратами.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи передбачаються в результаті перепідпорядкування служби скорочення чисельності працівників, головний лікар Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександр Лиман пояснив:
– На Одесу й область потрібні 220 бригад «швидкої», а зараз є тільки 162. У місті працюють 63 бригади, а має бути 105. Через це, а також тому, що водії на дорогах не квапляться пропускати машини «швидкої», пацієнтам доводиться очікувати їх не 10 хвилин, а довше.
У результаті реформування в області з'явиться 9 станцій, 27 підстанцій і 52 пункти тимчасово-постійного базування санітарного транспорту «швидкої». Для сільської місцевості закуплено 40 «уазиків». Три реанімобілі надійшли в розпорядження обласної дитячої клінічної лікарні, обласного пологового будинку і обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
– Ми обладнали машини GPS-навігацією, – додав Ігор Шпак. – Це дасть змогу направляти за викликом найближчу машину, не втрачаючи час на повернення бригади на підстанцію.
Будинок друкарні видавництва «Чорномор’я» (4600 квадратних метрів) перетворять на центральну диспетчерську обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Там розмістять також склади медикаментів, організують навчально-методичні класи та невелику ремонтну базу. Зараз провадиться проектування перепланування будинку. До кінця року ця робота буде завершена.
На що перетворяться поліклініки та лікарні?
Як уже говорилося, з початку року вісім міських поліклінік стали центрами ПМСД. Враховуючи, що вони створюються з розрахунку
1 центр на 100 тисяч населення, загалом на мільйонне місто, де по допомогу звертаються зокрема й жителі районів області, їх буде 10-15. Решта поліклінік, пройшовши дооснащення, трансформуються у клініко-діагностичні центри (вони створюються з розрахунку 1 на 200 тисяч населення). Їх буде 6–8.
Ігор Шпак підкреслив, що наразі провадиться пошук приміщень під відкриття амбулаторій сімейної медицини в тих мікрорайонах Одеси, де немає жодних лікувальних установ. Наприклад, у селищі Шевченка в Суворовському районі.
Сенс реформи полягає в тому, що пацієнти мають спочатку звертатися до сімейних лікарів. А вже ті вирішать, чи треба йти далі до клініко-діагностичних центрів, до фахівців (окуліста, уролога, невропатолога, ЛОРа), чи лягати до стаціонару лікарні? Інакше кажучи, тепер пацієнтові, який раніше проходив декількох лікарів в одній поліклініці, загрожує пробіжка по різних лікувальних установах. Ну а якщо сімейний лікар відмовить у направленні до фахівця іншого профілю, то взагалі доведеться йти до приватної клініки. А це вже зовсім інші витрати…
Не палко бажають ставати лікарями загальної практики – сімейної медицини й медики. Багато хто вважає це кроком до деградації свого професійного рівня. Проте, перенавчити треба 350 чоловік. 182 пройдуть перенавчання безкоштовно на базі ОНМедУ. На це доведеться витратити півтора мільйона гривень.
Що стосується лікарень, то МКЛ №№ 1,9,10,11 стануть лікарнями інтенсивного лікування, де подаватиметься допомога в усіх напрямах.
– Для одержання нового статусу в МКЛ № 11 треба відкривати відділення урології, неврології, гінекології, – сказав Ігор Шпак. – А в МКЛ № 10, відповідно, – відділення кардіології й травматології. Щодо МКЛ № 9, рішенням сесії Одеської міської ради переданої Одеському національному медичному університету, ідуть узгодження у Мінфінансів та Мінохорони здоров’я. По їх завершенні МКЛ № 9 існуватиме у двох іпостасях: і університетської клініки, і міської лікарні інтенсивного лікування.
Нічого не було сказано про МКЛ № 3 у парку Шевченка, яка спеціалізується на лікуванні інфарктів. Схоже, що її очікує доля клініко-діагностичного центру.
Ігор Шпак спростував чутки про наявні труднощі в реалізації проекту будівництва лікарні швидкої допомоги. Проектно-кошторисна документація на чотириповерховий корпус із 60 ліжками реанімації й інтенсивної терапії, відділеннями комп'ютерної діагностики й політравми, проходить експертизу. Інвестор повністю підтвердив свої наміри про заплановане будівництво об'єкта.
Госпрозрахункова поліклініка + «Одесфарм» = …
Нового повороту під час прес-конференції набула історія з передбачуваним закриттям міської госпрозрахункової консультативної поліклініки. Про це ми розповідали нашим читачам.
Як з'ясувалося, тепер поліклініка не тільки займеться проведенням профоглядів, але її ще й об'єднають із іншим комунальним підприємствам – «Одесфарм».
– Ми ставимо перед новим підприємством, яке виникне після злиття, дуже серйозні завдання, – підкреслила голова комісії з охорони здоров'я Одеської міської ради Ірина Головатюк-Юзефпольська. – По-перше, сьогодні для проходження профоглядів громадяни змушені звертатися до приватних структур і платити там великі гроші. Нове підприємство має запропонувати цю ж послугу на високому якісному рівні, але за доступніші гроші. По-друге, треба забезпечувати місто вакцинами. Потрібний склад із сучасним холодильним устаткуванням. Цим теж займеться нова структура.
На завершення прес-конференції Ігор Шпак розповів про досягнуті домовленості із приватними медцентрами, які орендують приміщення в будинках комунальної власності. Щодня протягом години вони будуть надавати безкоштовну допомогу пацієнтам, направленим департаментом праці та соціальної політики. Це дасть змогу забезпечити необхідною діагностикою та лікуванням близько 10 тисяч чоловік із соціально незахищених верств населення.
