Гроші з неба не падають

Скажемо щиро, не кожен новопризначений керівник району наважиться через кілька тижнів після свого вступу на посаду провести прес-конференцію із представниками місцевих, обласних ЗМІ, а також громадських організацій.

Голова Біляївської райдержадміністрації Сергій Дорохін пішов на цей крок. Чоловік, судячи з усього, організований, діяльний, енергійний, цілеспрямований, він до зустрічі з журналістами та громадськими працівниками встиг об'їздити один із найбільших і найгустонаселеніший (понад 100 тисяч жителів) район Одещини, провівши десятки зустрічей у трудових колективах різних підприємств, шкіл, лікарень, інших установ і організацій, ознайомившись із роботою Будинків культури та клубів, бібліотек, спортзалів. У плині прес-конференції відчувалася його ґрунтовна підготовленість і компетентність у найважливіших питаннях життєдіяльності приміського району.

Без натяків і передмов

Розмові з журналістами Сергій Євгенович одразу ж задав тон ділової конкретики.

Район, у якому він почав трудитися керівником органу виконавчої влади, – справді – і заслужено – вважається одним із найкращих на Одещині, будучи головним постачальником овочів, фруктів, хліба, м'ясо-молочних продуктів. У його економіці сільськогосподарська складова превалює. По території проходять дві автомагістралі міжнародного значення: Одеса – Київ – Санкт-Петербург і Ростов – Одеса – Рені, ділянка державного кордону, гирло річки Дністер із притоками. За підсумками соціально-економічного розвитку за минулий рік біляївці в обласному рейтингу посідають перший рядок. Тільки на будівництво, капітальні та поточні ремонти різних об'єктів соцкультпобуту, впорядкування територій населених пунктів, їх газифікацію в межах «Народного бюджету» торік було витрачено 70 мільйонів гривень. Район – один з небагатьох на Одещині, де будуються нові школи. Цього року, наприклад, розпочато фінансування робіт щодо спорудження двох шкіл і двох дитячих садків, будуть продовжені реконструкції цілої низки цих закладів, ремонт внутрішньора­йонних доріг, стадіонів, Будинків культури, клубів. Люди продовжують проявляти в цьо­му плані ініціативу. Наприклад, у селищі Хлібодарському громада запропонувала будувати не школу, а навчально-виховний комплекс, чітко й логічно обґрунтувавши свій намір. Так, це обійдеться дещо дорожче. Але такою є необхідність. А тому райдержадміністрація та райрада підтримали ухвалу громади.

– Для того щоб і в поточному, і в наступні роки виконувати все намічене, потрібно заробляти гроші. Самі вони з неба не падають, – підкреслює Сергій Дорохін. – Наше завдання (наше – отже, всього дорослого населення) зміцнювати та розбудовувати потужний економічний потенціал району й на цій основі вирішувати якнайбільше соціальних питань. Нам хочеться, щоб усе відбувалося якомога скоріше. Особливо – щоб зростали зарплати. І це нормально. Водночас ми розуміємо, що скоро тільки казка мовиться. Будинок не спорудиш в одну мить…

То де ж узяти гроші?!

Голова райдержадміністрації озвучив це питання, що витало в повітрі та читалося в очах присутніх на прес-конференції.

– Сьогоднішній районний бюджет – це 90 мільйонів гривень, – сказав він. Плюс державні трансферти становлять близько 250 мільйонів. Здавалося б – великі суми? Так, солідні гроші. Але їх, уявіть собі, для такого району, як наш, не досить. І ми, райдержадміністрація, райрада, разом з фінансистами й економістами підрахували, що є реальна можливість поповнити районну скарбницю протягом року на 30 мільйонів гривень.

Далі Сергій Євгенович провів паралель із Комінтернівським районом, де він кілька років пропрацював на керівних посадах. Там середня місячна зарплата – 3300 гривень. У Біляївському районі – 2800 гривень. 

– У чому причина? Та в тому, що в останньому багато хто одержує зарплату в конвертах, точніше – більшу її частину, – говорить він. – А в результаті люди приходять до райдержадміністрації, до інших інстанцій зі скаргами, що їхні роботодавці не виплачують відпускні, преміальні, лікарняні та інші виплати так званого соціального пакету. Тобто – гола зарплата. Коли запитую, яка ж вона, – ховають очі. У найліпшому разі кажуть, що одержують 1100 гривень. Та в житті ніхто не повірить, що кваліфікований механізатор, водій у рентабельному господарстві (не кажучи вже про фахівців і керівників) працюватиме за 1100 гривень. Отже, що? Решту все людина одержує в конверті. А звідки ж тоді взятися нормальним соціальним, пенсійним та іншим виплатам? Ось тому й ставиться завдання офіційного, не «конвертового» підвищення зарплати. Розумію, це буде непросто. Розумію, що зустрічатиму на цьому шляху опір і не завжди мене, можливо, підтримають деякі з ваших колег по перу. Але виведення зарплат із «конвертового» стану – це, насамперед, наповнення бюджету, а отже – нове будівництво тих же шкіл, дитячих садків (яких у районі, як і раніше, бракує, хоча й зроблено в даному напрямі чимало), це – ремонти доріг, які перебувають навіть у більш-менш благополучному Біляївському районі, м'яко кажучи, в малопривабливому стані.

Продовжуючи тему наповнення районного бюджету, голова райдержадміністрації відзначив, що чимало підприємств геть-чисто відгородили себе від розв’язання місцевих соціальних проблем. Мовляв, ми не ваші. Наше керівництво десь в Одесі, Києві, або Бердичеві. Але така позиція суперечить букві Закону, згідно з яким, підприємство, розташоване на території тієї чи іншої сільської або селищної ради, повинне брати участь у підтриманні та подальшому облаштуванні його інфраструктури. Ще один резерв – упорядкування, приведення в повну відповідність із чинним законодавством різних аспектів земельних відносин, починаючи від оплат за оренду й закінчуючи розподільними функціями органів місцевого самоврядування.

– Якщо, скажімо, привести у відповідність із сьогоднішнім днем нормативно-правові оцінки вартості землі, а не працювати за тими, які було визначено двадцять років тому, то оплата значно зросте за багатьма об'єктами, – говорить Сергій Дорохін. – Адже що гріха ховати: є такі підприємства, які платять по 50 копійок за орендований квадратний метр! У нас уже й цін таких сьо­годні немає! Тобто я прихильник роботи на суто законних підставах. Укладаймо офіційні договори й офіційно виконуймо їхні умови. Кожен зі свого боку, – підбив підсумок розмові на цю тему голова Біляївської райдержадміністрації. 

А взагалі зацікавлена з обох боків бе­сіда тривала дві години, що промайнули непомітно. Багато що залишилося «поза кадром» запропонованого вам сьогодні звіту. Втім, не цілком так. Ми ще не раз повертатимемося до проблем, про які йшлося на цій прес-конференції.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті