Завтра за усталеною традицією ми будемо відзначати День пам'яті жертв політичних репресій. Вони й понині болем відлунюють у серцях мільйонів людей і особливо в тих, хто відчув на собі несправедливість. Сьогодні в Одеській області живе 141 колишній політичний в'язень за часів репресій, сім вдів, які не створили нових сімей, та 55 чоловік, які народилися у в'язниці під час ув’язнення нині реабілітованих матерів, що виховувалися в дитячих будинках у зв'язку з арештом батьків. Крім того, на території Одещини живуть і перебувають на обліку в комісії Одеської облради з питань відновлення прав реабілітованих 1377 чоловік, силоміць виселених та репресованих в адміністративному порядку.
Цю комісію ось уже 20 років очолює Олексій Георгійович Гурський. Стільки ж років займається питаннями реабілітованих його заступник Галина Акимівна Гоняк. Сьогодні вони передають свій досвід секретареві комісії Світлані Георгіївні Балабановій. А всього до цієї комісії входять 9 чоловік. У своїй копіткій роботі вони керуються Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», який було ухвалено
17 квітня 1991 року.
Сьогодні і обласна, і міські, районні комісії з питань відновлення прав реабілітованих велику увагу приділяють громадянам, репресованим в адміністративному порядку. Багато часу забирає пошук архівних документів. Зокрема тих, що стосуються ведення слідства, визначають статус спецпоселенців. Роботу ускладнили територіальні зміни перепідпорядкування населених пунктів, а то й цілих районів інших областей, зміна найменувань, адреса. Особливо важко вести пошук у країнах колишнього СРСР. Але натомість його результати приносять людям радість і віру в те, що існує справедливість. Наприклад, житель Саврані Василь Денисович Кобильчак протягом двох років намагався самостійно з'ясувати долю батька, який був репресований. Але всі його спроби не давали бажаного результату. Він звернувся по допомогу до комісії обласної ради і через місяць одержав справу про реабілітацію батька, який був реабілітований Генеральною прокуратурою України 17 лютого 1992 року. Як з'ясувалося, Кобильчак Денис Деменянович, 1903 року народження, був засуджений у Гайворонському районі Одеської області. А нині це територія Кіровоградської області, і архівна слідча справа перебувала в управлінні Служби безпеки до розсекречення фондів репресованих. Після чого справу було передано до обласного Держархіву. Цю обставину і вдалося з'ясувати членам комісії з питань відновлення прав реабілітованих Одеської облради, використовуючи напрацьовані роками схеми пошуку документів. І сьогодні Василь Денисович Кобильчак, чесно, у трудах праведних і турботах проживши 87 років, знайшов душевний спокій, виконавши синівський обов’язок перед батьком – виправдавши його добре ім'я.
Подібних прикладів мені навели чимало. І кожний з них підтверджує, яка важлива місія цієї комісії, що допомагає відновлювати справедливість, впливає на долі людей. У родині Великих у Ширяївському районі було репресовано у кримінальному порядку трьох людей, з різними термінами позбавлення волі. До 2010 року родичі не могли самостійно знайти довідки про їх реабілітацію. За заявами родичів комісія облради долучилася до пошуку відповідних документів. Вісім місяців тривало листування з різними архівними установами. Довелося звертатися до Головного інформаційно-аналітичного центру МВС Російської Федерації, до архівів Архангельської та Нижегородської областей. У підсумку було встановлено, що Федот Сидорович Великий, 1877 року народження, був репресований 1932 року «особливою нарадою» при ДПУ України до 3 років ув’язнення та висланий до Північного краю. Реабілітований прокуратурою Одеської області 22 квітня 1994 року. Вдалося також довідатися, що Терентій Федорович Великий, 1902 року народження, житель села Вікторівки Троїцького району Одеської області був засуджений 1938 року до 6 років ув’язнення Одеським обласним судом і висланий до УНЖЛАГ Нижегородської області. Реабілітований у липні 1993 року. А ось пошуки джерел, що свідчать про долю Петра Федоровича Великого, 1908 року народження, поки що не дали результатів.
Дотепер невідомі долі й інших наших земляків. До комісії звертаються діти розкуркулених у 30-ті роки нині реабілітованих посмертно батьків, репресованих в
40-ві, 50-ті роки за національними ознаками (німці, греки, болгари, поляки, вірмени та ін.). Минулого року комісією облради було прийнято 65 чоловік. У нинішньому – 30. Багатьом, які бажають одержати довідки про реабілітацію родичів та посвідчення реабілітованої особи, щоб мати певні пільги і надбавки до пенсії, доводиться роз'яснювати, що Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» не передбачає реабілітацію дітей колишніх політв'язнів, вважати їх жертвами політичних репресій. Залишається сподіватися, що Верховна Рада України розгляне проекти доповнень і змін до цього закону у частині визначення їх статусу, реабілітації та соціального захисту.
Реабілітованим надається адресна допомога відповідно до Розпорядження КМУ від 19.02.2012 року № 1052-Р «Про затвердження плану заходів щодо посилення соціального захисту колишніх політичних ув'язнених, репресованих і членів їх сімей до 2015 року». З липня 2005 року діє рішення Одеської обласної ради № 670-IV «Про внесення змін до рішення обласної ради від 15.10.1992 року № 378-ХХI «Про заходи щодо соціального захисту реабілітованих громадян і деяких категорій їх сімей» про надання адресної одноразової допомоги реабілітованим (колишнім ув'язненим); їхнім дітям, які народилися у в'язниці під час ув’язнення матері, та дітям, які виховувалися в дитячих будинках у зв'язку з арештом батьків (або одного з них); вдовам, які не створили нових сімей та перебували у шлюбі до арешту. Така підтримка надається у межах програми «Милосердя в дії» через департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. З цією метою у 2010 році було витрачено 300 тисяч гривень, у 2011-му – 379 тисяч. Таку ж суму було виділено й минулого року. Нинішнього року бюджетом області визначено 379 тисяч 800 гривень. Кожна особа перерахованих вище категорій у 2010 році одержала з обласного бюджету по 816 гривень, у 2012 році – по 2046 грн. Є всі підстави вважати, що довгочасова програма з соціального захисту реабілітованих буде втілена в життя.
Під час бесіди з О. Гурським, знайомлячись із роботою комісії, переконався, що тут з великою відповідальністю ставляться до тих, хто звертається з питаннями, пов'язаними з репресіями, не забутими за давниною років, і з реабілітацією тих, чиї долі потрапили під молох беззаконня і несправедливості.
Коли матеріал був готовий до друку, нас повідомили телефоном, що сьогодні в критичному стані перебуває музей з архівними документами про репресії та репресованих. Він розташований в Одесі у вогкому напівпідвальному приміщенні, без охоронної сигналізації. Цінні свідчення нашої спільної історії можуть безслідно зникнути.
