22 липня 2013 року голова обласної ради Микола Пундик став гостем нещодавньої програми «Рада вирішила» на Одеському державному телебаченні. Частина запитань так чи інакше стосувалася освітянської тематики. Добірку таких запитань і відповідей пропонуємо увазі наших читачів.
– 2013 рік в нашій області оголошено Роком дошкільної освіти. Що робиться у нас для підтримання цієї сфери?
– Значна кількість дитячих садочків повертається у власність територіальних громад, велика увага приділяється будівництву і реконструкції таких об`єктів. До кінця року буде побудовано шість нових дитсадків, а капітально відремонтовано – близько двох десятків. Це без урахування «косметичних ремонтів». Такий підхід дозволить суттєво зменшити черги до дошкільних освітніх закладів. Але щоб ліквідувати ці черги остаточно, в різних районах області нам необхідно побудувати ще щонайменше два десятки дитячих садків. Найближчі два роки будемо працювати в цьому напрямі. Є всі підстави вважати, що президентську програму буде виконано.
– Минулого року Одещина стала першою серед областей України, де було цілком реалізовано програму «Шкільний автобус». Але ж техніка зношується, виникають нові потреби…
– Управління освіти і науки облдержадміністрації збирає пропозиції від районів. Згідно з цими запитами з січня наступного року нам необхідно буде знову закласти фінансування для придбання 20 – 25 нових автобусів. Згідно з законодавством, виробник автобусів буде визначатися після проведення тендеру. Поки що можу сказати лише те, що ми були задоволені технічними характеристиками і рівнем комфорту шкільних автобусів, які виготовлялися в Іллічівську. Наскільки я знаю, ця робота дала підприємству певний поштовх, після того вони отримували замовлення навіть з Росії та Казахстану.
– В інтернеті з`явилася інформація, що завдяки обласній раді у студентів регіону виник шанс навчатися в одному з вузів Китаю. Трохи докладніше про це…
– Поки що йдеться лише про двох студентів нашого університету імені Мечникова. Вони вирушать на навчання до провінції Шаньдун, якщо конкретніше – до Технічного університету у портовому місті Циньдао, яке є побратимом Одеси. Це перші ластівки, адже поки що у нас не було такого досвіду (хоча наші студенти проходили стажування у Туреччині, Болгарії, подеколи – у Франції та Великій Британії). Можливо, наступного року буде більша група. А китайські студенти у нас навчаються досить активно, в тому ж ОНУ ім. І.І. Мечникова їх налічується понад сто. Такий обмін має стати двостороннім.
– Миколо Володимировичу, свого часу Ви отримали освіту в Київському державному педагогічному інституті імені Максима Горького. А якби зараз була така можливість, в якому вузі хотіли б навчатися?
– Якби я вирішив отримати ще якусь освіту, то мабуть спеціалізувався б з екології. Можливо, вплинуло спілкування з ректором нашого Одеського екологічного університету, депутатом обласної ради Сергієм Степаненком, і той факт, що мені доводиться займатися проблемами незаконних сміттєзвалищ та кар`єрів. Але зрештою, екологічна тематика завжди була мені цікава. Коли в одному з цифрових фотоапаратів витратився ресурс, то я проаналізував: близько 80 відсотків усіх знімків стосувалися саме природи. В нашому житті багато проблем. Для розв’язання деяких з них потрібні гроші, для інших – політична воля. Але справа в тому, що за великим рахунком людина може обійтися без багатьох речей. Ось тільки жити без повітря, води тощо – просто неможливо. Тому треба дбати про екологічну освіту. Це питання виживання не тільки українського суспільства, а й людства взагалі.
