У Макаровому Миколу Каська знають усі за його добре серце та щиру вдачу. Коли з ним розмовляєш, його очі світяться приязним і відкритим поглядом. Тож саме собою виникає бажання поділитися сокровенним, розповісти про своє наболіле. І сільчани раді спілкуванню з Каськом, оскільки знають, що він уважно вислухає і ніколи не полишить у біді, завжди підтримає, а коли потрібно, то й, у межах можливого, підсобить матеріально, хоча й сам не багатий.
Ще працюючи колись у радгоспі «Макарівський» водієм, Касько зарекомендував себе не лише як чудовий спеціаліст, а й як душевна та доброзичлива людина. Коли ж настали нелегкі часи і господарство розпалося, треба було якось виживати. І, завдяки своєму оптимістичному характеру, навіть у складну пору Микола не впадав, як дехто, в розпач. Він узявся обробляти власний та своїх рідних земельні паї – став одноосібником. Зрозуміло, що спочатку не все ладилося: не вистачало необхідної техніки, ґрунтообробних знарядь. Та й належного досвіду щодо вирощування сталих врожаїв іще не мав.
Але все прийшло з роками. Микола став справжнім аграрієм. Бо любить він землю.
Робота на невеликих земельних наділах забирає багато часу. Та основна діяльність Каська ніколи не заважала думати про рідне село, своїх земляків.
– Микола Михайлович – справжній патріот Макарового, – говорить сільський голова Володимир Іванович Гедзь. – Взимку, після великих хурделиць, його не треба просити, бо він сам виводить власну техніку і займається розчищенням вулиць і доріг. І не рахується ні з витратами на пальне, ні з власним часом, а робить для своїх односельців потрібну справу. Коли ж виникають якісь проблеми з насосом на водонапірній башті, то Микола Михайлович теж серед перших допомагає у його заміні чи ремонті. І отак всюди робить: і загалом для сільської ради, і для сільчан добрі справи.
Взагалі для всіх макарівців Касько є надійним товаришем і порадником. Наприклад, хтось потребує оранки городу – виручає Касько, комусь треба привезти дров на зиму – і тут він теж допоможе.
Має Микола Михайлович добру сім’ю. Разом із дружиною Марією Миколаївною виростив і виховав трьох синів. Мають п’ятьох онуків. І на все і всіх у них вистачає часу. Для потреб людей ще й відкрили невеличкий магазин товарів повсякденного попиту, а господарює в ньому дружина. Стараються завозити сюди всі необхідні товари, які їм замовляють. І покупці за такі послуги щиро вдячні цьому подружжю.
