З грудня минулого року в селі Цебрикове Великомихайлівського району розпочав роботу молочний завод. До цього півтора року підприємство простоювало, що стало великою проблемою для господарів корів як у приватному секторі, так і в сільськогосподарських товариствах. Причому відсутність можливості здавати молоко боляче вдарила по жителях не лише Великомихайлівського, а й сусідніх районів. Бо ж свого часу завод закуповував сировину далеко за межами свого району.
Звичайно, в цей період в регіоні працювали і продовжують трудитися інші заготівельники. Але, по-перше, люди часто скаржаться на затримку розрахунків за здане молоко. А по-друге, в літній сезон, коли круторогі дають високі надої, попит на закупівлю сировини у селян різко знижується.
Нині, коли завод у Цебриковому викупили нові власники, є надія на те, що нарешті значна соціальна напруга, пов’язана з труднощами у здаванні молока, буде знята. До того ж генеральний директор нового підприємства «Янтарь-Юг» Андрій Ковальчук – людина не нова в молочній промисловості. Він, колишній бойовий військовий льотчик-випробовувач, майже десять років працював у Росії, розвиваючи виробництво масла та спредів відомого нині бренду.
Роботу в Цебриковому розпочали з елементарного наведення порядку, ремонту адміністративного приміщення та модернізації устаткування. Паралельно організовується діяльність пунктів прийому молока – лише у Великомихайлівському районі їх 24, п’ять – у Фрунзівському. Згодом пунктів побільшає, адже планується їх відкрити на території кожної сільської і селищної ради. До того ж в радіусі «покриття» будуть і сусідні райони – Ширяївський, Іванівський та Роздільнянський. Молоко, яке заготівельники на місцях збирають у селян, доставляється до Цебриківського заводу. Наявні потужності підприємства дозволяють переробляти до 70 тонн щодня. Поки що сировини небагато – завантаженість становить близько 10 відсотків, та вже незабаром, коли розпочнеться масовий розтел корів, роботу заводу планують перевести у три зміни. А це мінімум 70 нових робочих місць.
– Радує те, що сьогодні ми знову на роботі, – говорить завідувачка виробництва з 38-річним стажем Надія Іллівна Качур. – Я і багато моїх колег півтора року тому залишилися на вулиці і навіть не мріяли, що знову будемо комусь потрібні. Нові господарі у першу чергу працевлаштовують досвідчених трудівників.
– Політика нашого підприємства проста і зрозуміла – ми пропонуємо виробникам молока достойну ціну протягом всього року, – сказав генеральний директор заводу «Янтарь-Юг» А. Ковальчук. – Коли я вперше приїхав у село і поспілкувався з людьми, мене вразило те, що вони здають продукцію, так би мовити, «під чесне слово». Адже жодної угоди заготівельники не складають, чим ставлять трудівників у ризиковане становище. Ми йдемо іншим шляхом: спочатку – договір, де вказана ціна на молоко, надбавки за жирність, періодичність розрахунків (два рази на місяць), а потім лише прийом молока. Важливо, щоб люди розуміли: серйозне підприємство закуповує продукцію цілий рік, навіть у літній сезон, коли надої значно збільшуються, а попит на молочну продукцію знижується. Ми зацікавлені у довгострокових і стабільних відносинах із селянами. Адже заводи, які входять до одного великого холдингу, працюють по всій Україні і за її межами, виробляючи тверді сири, вершкове масло, сметану, спреди та інші кисломолочні продукти. Одне слово, у Цебрикове ми прийшли всерйоз і надовго.
Директор молзаводу Людмила Стеценко приділяє велику увагу добору заготівельників, які прийматимуть молоко у великих і малих селах Одещини. Це мають бути відповідальні і грамотні люди, які будуть обличчям підприємства. Сьогодні їх навчають не лише елементарному збиранню сировини, проведенню необхідних аналізів, а й чіткому веденню документації. Тож у цій справі дилетанти надовго не затримуються.
…Коли після чергових оглядин завод все-таки викупили, багато цебриківців поставилися до цього скептично. Мовляв, не надовго прийшли нові господарі. А інші пораділи за своє село – все навкруги наче ожило: територія підприємства звільнилася від бур’янів, у конторі встановлюються сучасні вікна і двері, молоковози курсують один за одним, почали брати людей на роботу, та й поголів’я великої рогатої худоби почне збільшуватися. Хто був правий, а хто помилився, – покаже час. Та ми у будь-якому випадку розповімо про це своїм читачам.
