Таких дружно шукала дітвора в Одеському зоопарку весь день 1 квітня, де проходила зоогуморина. Час жартів і забав виразився в «квесті» – масовому ігровому пошуку пригод. Він виявився сюрпризом і для малят, і для їхніх батьків. А оскільки святковим заходом не було передбачено важких завдань, весело було усім.
Завідувачка еколого-просвітницького відділу комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» Галина Халіна розробила сценарій, за яким літаюча тарілка зазнала катастрофи. Інопланетянам довелося приземлитися. Виявилося, що вони потрапили точно на територію Одеського звіринцю. Їхні космічні тварини, за версією, розбіглися, і тепер зоряні гості просять допомоги у дітей, розібратися, де який представник фауни. Відвідувачі зоопарку зібралися в дружну команду й рушили разом із прибульцями слідами небачених звірів.
Звучить музика. Граються зебри. Жмуряться павіани. Беруть корм із рук верблюди. Сонце виблискує на пір’ї павичів, що розпустили хвости в шлюбних танцях. У бурих ведмедів за усіма ознаками з’явилося маля. Часом з барлоги доносяться попискування й метушня, характерні для маляти-мишка. Татусь Поль погуляв на свіжому повітрі, спробував запустити кіготь у шпарину замка, що замикає клітку, і розчаровано йде подрімати.
Приплід у оленів-мунтджаків. Розмножилася і родина кенгуру. Їх завезли до зоопарку, і з потеплінням вони вийдуть на люди. За однією з версій, походженню свого дивного імені вони зобов’язані допитливому характеру англійського мореплавця Джеймса Кука. Ступивши на землю Австралії, він своєю рідною мовою запитав у вождя місцевого племені, як називається ця дивна тварина із сумкою на животі. Той чесно відповів: «Кен-гу-ру», – що означало: «Я не розумію»…
Уткнувшись лобом у швелер, стоїть слониха Венді, яка вирішила показатися надворі 1 квітня. Їй не до жартів – вона вже четвертий рік самотня. Триває робота з придбання слона, говорить завідувачка відділу щодо зв’язків із громадськістю Ганна Белякова. Його потрібно везти на судні з Індії або з Тайваню. Там є особини, яким з дитинства підпилюють бивні, і вони втрачають свої бойові та робочі якості. Але залишаються продуктивними самцями. Якщо знайдеться спонсор, який допоможе у довезенні слона, він себе покаже.
Тим часом Галина, як глава інопланетної компанії, веде дітей до конячки-ліліпутихи, у якій відвідувачі вгадали поні. Потім юні слідопити шукали смугастий матрац, доки не зупинилися поблизу клітки з тиграми. Нарешті, розшукали й диво-довгоносика – слониху. Діти населили маленькі планети, намалювавши улюблених звірів на повітряних кульках. Нагородою учасникам «квеста» була можливість погладити молодого тхора на ім’я Три Чверті, потримати на руках кізку й навіть доторкнутися до «кобри-анаконди», точніше безпечного полоза, який зображує роль агресивної змії. А як без розіграшу?
