1884 року у волосному містечку Любашівці відкрився перший медпункт, де приймав один лікар. Перед Великою Вітчизняною війною дбали про здоров’я любашівців п’ять лікарів разом з 15 працівниками середньої медичної ланки. Після визволення райцентру від німецько-румунських окупантів, лікарня відразу відновила свою роботу. Наказом № 1 від 1.04.1944 р. на посаду головного лікаря було призначено Зою Федорівну Білоус та затверджено штат у складі лікаря Людмили Олександрівни Пилявської, акушерки Євдокії Іванівни Мариніч, медсестер Раїси Петрівни Нижник, Євдокії Герасимівни Горбунової та перев’язувальної медичної сестри Софії Петрівни Шпат. Відтоді нинішній трудовий колектив ЦРЛ, очолюваний заслуженим лікарем України Григорієм Яковичем Бурлакою, й відраховує свою новітню історію та нещодавно відзначив 70-річний ювілей. 

Ще точилися бої за визволення нашого краю від ворога і щодня з передової надходили на лікування поранені бійці Червоної Армії. Їх розміщували в палатах, розташованих у колишньо­му маєтку (зберігся до наших днів) та господарських будівлях пана Крауза. Медики працювали ледве не цілодобово, рятуючи воїнів. Більшість солдатів, підлікувавшись, знову вирушали на фронт. Померлих ховали на території райлікарні. Пізніше їхні останки знайшли вічний спокій у братській могилі. Нарівні з фронтовиками медичні послуги отримували й жителі району. 

Мирне життя поступово налагоджувалося. Щоправда, у той повоєнний час райлікарня не розміщувалася так компактно, як тепер. 

Роки успішної роботи райлікарні пов’язані з яскравою особистістю Антоніни Костянтинівни Стахової, яка керувала медиками з 1953-го по 1984 рік. З ентузіазмом вона взялася порядкувати. Було збудовано і введено в експлуатацію двоповерховий лікувальний корпус, приміщення санстанції, пологове відділення, адміністративне приміщення з лабораторією, інфекційне відділення, харчоблок та ще одну двоповерхівку для рентген– і фізіотерапевтичного кабінетів. При лікарні функціонувало медичне училище.

У своїй нелегкій роботі Анто­ніна Костянтинівна опиралася на своїх колег-однодумців. За значні досягнення в охороні здоров’я їй було присвоєно звання Заслуженого лікаря УРСР. Її нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.

У серпні 1984 року прийняв естафету від своєї старшої колеги Григорій Якович Бурлака. І знову на території райлікарні розпочалися будівельні роботи. 

У часи незалежності в охороні здоров’я відбулися зміни, на жаль, не на краще. І тепер перед колективом райлікарні стоїть не менш важливе завдання – не скорочуючи медичних послуг населенню, покращити матеріально-технічну базу та зберегти надбане. 

Розпочалася реконструкція деяких лікувальних корпусів. У старому аптечному корпусі в прекрасних умовах розмістилась клінічна і бактеріологічна лабораторії, запрацювало відремонтоване інфекційне відділення, створено діагностичний центр. Лікарі одержали мамограф, електрокардіограф, УЗД, фіброгастроскоп,  цифровий флюорограф, а також комп’ютерний томограф, на якому вже обстежено не одну сотню пацієнтів як з Любашівського, так і з інших районів. Також стала доступна і телемедицина.

Важливим етапом в роботі головного лікаря Григорія Бурлаки була газифікація лікарняних корпусів, проте чимало бюджетних коштів витрачалося на природний газ. З переходом на автономне опалення блакитного палива використовується менше, зате стало тепліше.

У світлі реформування медичної галузі на базі поліклінічного відділення відкрито Центр надання первинної медико-санітарної допомоги. Згодом на базі ЦРЛ планується створити міжрайонний центр «Швидка допомога», реконструювати пологовий будинок з відкриттям Перинатального центру, відкрити відділення «Штучна нирка». 

Сьогодні медична установа цілком справедливо належить до найкращих в області, а на сторожі здоров’я людей невтомно стоять 360 досвідчених медпрацівників.