У середині квітня на офтальмологічній конференції в Москві керівник групи з розробки нових технологій у вітреоретинальній хірургії (йдеться про операції на сітківці та склоподібному тілі) Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, кандидат медичних наук Микола Уманець представляв відеофрагмент операції з видалення внутрішньочної пухлини (увеальної меланоми) із застосуванням високочастотного електрозварювання біологічних тканин. Такі втручання поки що не виконує ніхто у світі. Технологія проведення операції повністю розроблена і виконується лише одеситами.
Втім, варто розповісти про все по черзі. Внутрішньоочні злоякісні пухлини призводять не лише до цілковитої втрати зору, але й можуть стати причиною смерті пацієнтів. Оскільки вони зустрічаються досить часто, в усьому світі йде пошук методів ефективної боротьби із цією недугою.
– Стандартний підхід до увеальних меланом полягає ось у чому: спочатку на пухлину впливають за допомогою спеціального аплікатора та лазерного випромінювання, – розповідає Микола Уманець. – Якщо це не зупиняє її росту, ухвалюють рішення щодо видалення ока. Але оскільки в усьому світі усе популярнішими стають органозберігальні операції, то меланоми теж намагаються видаляти, зберігаючи при цьому око. Щоправда, під час операції хірургам доводиться зустрічатися з одним дуже страшним ускладненням – сильними кровотечами. Саме вони часом змушують вже безпосередньо під час операції ухвалювати рішення щодо видалення ока.
Приблизно рік знадобилося співробітникам інституту, щоб знайти варіант проведення операції, за якого кровотеча не призведе до фатальних наслідків. Разом із співробітниками Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона вони розробили спеціальні інструменти, підібрали необхідну для зшивання біологічних тканин силу електричного струму. У підсумку під час операції хірург в одній руці тримає електрозварювальний зонд, у другій – зонд для роздрібнення та видалення пухлини. Новоутворення видаляється через отвори діаметром не більші 0,5 міліметра. Виникаючі кровотечі миттєво припікаються електрозварюванням.
Таких операцій виконано вже 24. Усі пацієнти живі, 22 вдалося зберегти очі та зір.
Ось так висловлена директором інституту, членом-кореспондентом Національної академії медичних наук, професором Наталією Пасічниковою ідея про можливість застосувати електрозварювання в офтальмоонкології призвела до появи зовсім нового напряму в офтальмологічній хірургії.
Про всі ці унікальні операції Микола Миколайович розповідає спокійно, з почуттям високої професійної гордості. Адже за наявності протоколів проведення операцій, офтальмологія досить далека від шаблонів. Хірургові необхідні чималий досвід та знання, щоб під час кожної складної операції знайти найоптимальніше рішення щодо її проведення. Миколі Миколайовичу, звичайно, допомагають його досвід роботи в Інституті хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова, а також приблизно сім тисяч виконаних операцій у сфері лазерної та вітреоретинальної хірургії. І ще постійне прагнення навчатися. Ця якість, величезною мірою властива академіку Володимиру Петровичу Філатову, на мій погляд, – відмітна риса всіх співробітників інституту, що носить його ім’я.
Ще одна численна категорія пацієнтів, яким допомогти вдається лише в Інституті Філатова, – це хворі на цукровий діабет, у яких недуга призвела до проблем із судинами очного дна, до крововиливів, появи плівок, набряків. Лікуються ці прояви лише хірургічно. Щоб постаратися зберегти пацієнтам зір, провадяться дуже складні операції (об’єкти, що видаляються, в десятки разів тонші за людську волосину!) Життя змушує медиків опановувати і досить дивовижні операції. Наприклад, тут прооперували двох дітей із внутрішньоочними личинками мух. Це були діти із південних районів нашої області, де тепло, багато сонця і досить впевнено почуваються мухи – вони умудрилися відкласти личинки таким чином, що вони опинилися в очах дітей, впровадилися в склеру. У першої дівчинки непрошений гість пробув в організмі приблизно півтора місяці, харчувався, ріс, отруював око продуктами своєї життєдіяльності. За цей час у маляти око зменшилося в розмірах, відбулося відшарування сітківки, і зір знизився практично до нуля. Другій пощасло більше: вже через півтора тижні безуспішного лікування кон’юнктивіту місцевий офтальмолог відправив дитину на консультацію до інституту Філатова, цим і урятував ситуацію.
– Внутрішньоочне полювання закінчилося успішно, – говорить Микола Уманець. – Паразитів ми вилучили. Вдалося зберегти очі та частково зір. Але після цих випадків особливо хочеться звернутися до батьків: у приміщенні, де перебуває маленька дитина, мух бути не повинно. Ці комахи не такі невинні, як може здатися на перший погляд.
Це лише невеличка частина проблем, з якими доводиться зустрічатися сьогодні медикам. Нові реалії життя ставлять перед ними й нові завдання. І незважаючи ні на що, інститут Філатова як і раніше залишається флагманом не лише вітчизняної, але й світової офтальмології.
