Уже легендарний наставник «Чорноморця» Семен Альтман любив починати післяматчові прес-конференції словами «Ну, ви ж самі все бачили»…

Із чотирьох дебютних матчів цього сезону одесити три провели в Одесі, що дало змогу на власні очі оцінити можливості нинішньої команди. Як це нерідко буває, бажане й дійсне поки що не збігаються. Результат далекий від ідеального. Однак ми ж в Одесі – а отже, завжди можемо знайти привід для оптимізму. Та розгляньмо все до ладу.

Результати

Одна перемога, дві нічиї й одна поразка – такий старт «Чорноморця» у кампанії 14/15. При цьому якщо в чемпіонаті команда перебуває загалом на своєму місці (хоча могла б бути й вище), то поразка у Хорватії від досить скромного «Спліта» коштувала одеситам продовження боротьби в Лізі Європи. Але називаймо речі своїми іменами. А хіба «Чорноморець» зараз не настільки ж скромний? Просто поки ще надто свіжі в пам’яті спогади про торішню команду, в якій усе було налагоджено до міліметра. Роман Григорчук зібрав зі звичайних деталей «феррарі». А тепер, після того як довелося замінити цілу низку найважливіших вузлів, змушений вдовольнятися бюджетним авто (марку доберіть на власний смак). У дуелі зі «Сплітом» сьогоднішній «Чорноморець» апріорі не міг вважатися фаворитом. А от втрачені очки з «Іллічівцем» – це, звичайно, провина самих «моряків». Через те, що маріупольський клуб змушений був грати номінально домашній для себе матч в Одесі, перемагати й набирати на старті чемпіонату шість очок наші футболісти просто мусили.

Склад

Говорячи про те, що порівняно з минулим сезоном у нинішньому одесити не схожі на ідеальний механізм, ми все-таки мусимо відзначити, що керівництву клубу вдалося зберегти частину українського кістяка тієї команди. Фактично істотною втратою можна назвати лише Антонова. Гай, Ковальчук, Безотосний, Зубейко, Діденко, Аржанов – як не крути, а це ключові футболісти. Але їх мало, хоча вони вже й справжні «моряки». Усі решта гравців – новачки (або майже новачки), яким поки що вочевидь важко вписатися в систему Григорчука. Роман Йосипович за роки роботи в Одесі зарекомендував себе як тренер, що сповідує строгий і дисциплінований футбол. А отже, від кожного гравця потрібне стовідсоткове дотримання вимог, пропонованих до нього, до його позиції й до команди в конкретному матчі. 

У побудові ідеального механізму дрібниць не буває. Свою торішню команду, яку багато які вболівальники справедливо називають однією з найкращих, якщо не найкращою в українській історії «Чорноморця», Григорчук будував три роки. Тепер йому належить почати робити це з нуля.

Тренер

Раз уже заговорили про Романа Йосиповича, то знову віддаймо належне керівництву клубу й особисто наставникові, які обопільними зусиллями зуміли зберегти Григорчука для Одеси. Будьмо щирі, після минулого сезону ніхто б особливо не здивувався, якби найкращий тренер країни (а це звання Роман Йосипович здобув за версією мало не всіх спортивних ЗМІ) пішов на підвищення. Благо вакансій вистачало. У міжсезоння були вільні місця у «Дніпрі» та київському «Динамо». Та й в інших країнах Григорчука напевне що «тримають на олівці». Але Роман Йосипович залишився вірний Одесі. І це, мабуть, головна підстава для оптимізму наших уболівальників. Та й команді цей факт, звісно, додає впевненості. 

Новачки

Попри складну з об’єк­тивних причин ситуацію, «Чорноморець» зумів непогано попрацювати на трансферному ринку, доукомплектувавши команду не тільки кількісно, але і якісно. Виконувати завдання в нападі покликані Фомін, Шиндер і «блудний син» Балашов. Напівзахист доукомплектувався досвідченим Назаренком і перспективним Гречишкіним. У захист теж придбали відразу трьох новачків – Путраша, Сивакова і Опанасенка. Але так уже вийшло, що саме передостанній рубіж поки що є найбільшим головним болем наставника «моряків». Тейку, щиро кажучи, вже міг би освоїтися в ролі лідера оборони, але Адольфові вочевидь бракує порозуміння з партнерами. Зокрема з білорусом Сиваковим – номінальним хавбеком, який у всіх дебютних матчах сезону грав у тандемі з камерунцем. До речі, це єдині легіонери в нинішньому складі «Чорноморця». Може, саме це якось вибиває їх із колії? Звичайно, можна згадати, як починав свою кар’єру в Одесі Фонтанельо. Як йому до пари був придбаний Бергер і скільки одержували на горіхи обидва гравці за свої помилки. Просто тоді «Чорноморець» поступово рухався вперед, безмежних очікувань було менше, а зараз уже задано планку, нижче якої опускатися ой як не хочеться. Залишається сподіватися, що камеруно-білоруська зв’язка зуміє згодом стати настільки ж надійною, як і аргентино-австрійська. Той факт, що Григорчук поки що, не­зважаючи на помилки, намагається цю командну вісь не «смикати», дає на те підстави. 

Побачити радикальні зміни в напівзахисті поки що не вдалося. Гречишкін був орендований у «Шахтаря» зовсім недавно, а Назаренко дуже далекий від оптимальної фізичної форми. Але коли обидва гравці повною мірою адаптуються (плюс повернеться Бобко), кадровий ресурс «Чорноморця» у центрі поля буде мати цілком солідний вигляд – навіть без легіонерів. 

Що стосується форвардів, то Балашов так і зовсім відзначив своє повернення до рідного клубу дублем, але відразу травмувався. Його об’єктивно бракувало і в матчах зі «Сплітом» (саме в Хорватії Віталій і зазнав ушкодження), і в грі проти «Іллічівця». Фомін же зумів забити своїй колишній команді, але, як і від Шиндера, від Руслана ми маємо право чекати більшого. Знову ж – є планка, встановлена Антоновим. І цю висоту потрібно брати.

Найкращий гравець

Якщо в минулому сезоні звання найкращого гравця за підсумками ледь чи не кожного матчу можна було ділити між трьома-чотирма, а то й більшою кількістю гравців «Чорноморця», то за першими іграми цього сезону кандидатура поки що одна – це Олексій Гай. Хавбек узяв на себе функції лідера і, виконуючи великий обсяг роботи від штрафного до штрафного, іноді в прямому сенсі просто тягне на собі команду. Його характер, завзяття й бажання боротися за кожен м’яч – гідний взірець для всіх новобранців «моряків» і молоді, що перейшла до першої команди.

Перспективи

Безумовно, подальші слова можуть завдати прикрості вболівальникам команди, але виліт із Ліги Європи вже на даній стадії може піти «Чорноморцеві» на користь. Як ми вже відзначали вище, це нова команда, яку Григорчукові належить навчати. Навіть торішній склад зазнавав проблем на старті сезону, граючи через два дні на третій, і лише восени зміг «розкачатися». А можете уявити, до якої «ями» ризикувала втрапити нинішня команда, зібрана з миру по нитці? Тепер у Романа Йосиповича є можливість працювати у спокійному тижневому циклі, предметно вивчаючи кожного суперника за прем’єр-лігою та примушуючи своїх гравців розуміти пропоновані їм вимоги.  Додатковий плюс і в тому, що найближчі два матчі команда проведе вдома, хоча й проти дуже непоступливих суперників – «Волині» та «Зорі». (Ця стаття була здана до друку перед поєдинком із командою Кварцяного – тому у вас, шановні читачі, буде додатковий матч як пожива для міркувань). А потім буде перевірка «Динамо» на виїзді. Торішній склад, нагадаю, цей тест склав на відмінно. За великим рахунком, у «Чорноморця» є все, щоб принаймні зберегти свої позиції в прем’єр-лізі, а можливо, навіть поліпшити торішній результат. Є підстави для оптимізму. Щонайменше, ми ж так само в Одесі!