Проблема конфліктів сьогодні як ніколи актуальна, і розвивати діалог між різними соціальними групами в Одеському регіоні – це одне з нелегких першорядних завдань політиків і громадських працівників. Одеська область, що вирізняється своєю багатонаціональною палітрою, не даремно опинилася у фокусі уваги українських і європейських активістів. Полікультурна Бессарабія, де кожен квадратний кілометр території насичений особливими традиціями, вимагає до себе дбайливого ставлення у питанні налагодження міжнаціонального діалогу.
Знаковим у цьомц плані став семінар за назвою «Розвиток діалогу й толерантності в Одесі», що його провів Інститут політичної інформації. У заході брали участь депутати обласної та міської рад, кандидати в народні депутати, що балотувалися на виборах до Верховної Ради сьомого скликання, представники різних політичних партій, редактори одеських видань, громадські працівники, спостерігачі ОБСЄ і студенти.
– Семінар проводиться вперше, – розповідає Павло Колотвін, керівник Інституту політичної інформації. – Це початок цілого циклу зустрічей, планованих у містах області. Особливу увагу ми приділимо Бессарабії. Подорожуючи по півдню області – до Білгорода-Дністровського, Татарбунар, Біляївки та Ізмаїла, ми хочемо посадити за дружній стіл спілкування представників різних національностей. На нашу думку, діалог між політиками, мас-медіа та громадськими працівниками необхідний, щоб не допустити переростання політичних конфліктів у серйозні соціальні протистояння, як це вже є в країні.
– Якщо обговорювати конфлікти стосовно нашого регіону, – говорить депутат Одеської міської ради Олександр Остапенко, – важливо розуміти, що багато які ситуації мають штучний характер. Я не вірю в поділ нашого суспільства за мовним принципом – так само, як і в те, що різні ментальності заходу і сходу країни ворожі. Сьогоднішні конфлікти на ціннісному рівні у своєму врегулюванні потребують системного підходу із залученням державних органів управління і громадських організацій. Наш народ схвильований політичними й соціальними очікуваннями, що і є сприятливим ґрунтом для виникнення різного роду протистоянь. На жаль, сучасні українські політики не готові до тих змін, яких чекає від них суспільство. Більшість із них бачать себе тимчасовими правителями, що набивають свої кишені.
– Усі шукають шляхів, як уникнути конфліктів, – говорить депутат обласної ради Валерій Локайчук. – Я вважаю, що конфлікт, навпаки, потрібно нарощувати. Ми живемо від виборів до виборів у надії, що хтось прийде й усе змінить за нас. Постійно чекаємо сигналів і наказів із Києва. В Одесі не створюється критична маса людей, що бажають самостійно змінити своє місто. Не можна назвати показовим прикладом і Львів, але там люди намагаються хоч щось робити. Конфлікт «гідності та змін», що розпочався, потрібно нарощувати, але не з бітами й смолоскипами, а інтелектуально. Мозковий штурм має бути багаторівневим, починаючи з розв’язання проблем паркувань і забруднення пляжів і до наведення міжнаціональних мостів.
У кожному конфлікті є позитивний і негативний боки. Позитивний полягає в якій-небудь дії. Негативний – у тупій ненависті протиборчих таборів. Український конфлікт має поки що один бік – негативний. Коли ж ми почнемо слухати й навчимося чути одне одного? Можливо, з поваги до різних релігійних і політичних поглядів населення півдня Одеської області, до його світогляду й почнеться об’єднання українського народу. Єдність і боротьба протилежностей – розхожа фраза, у якій слово «єдність» має стати ключовим і найвластивішим українським словом.
