Попри тривожні звістки з передової, в Одесі є й нагода для радості – додому повернулися воїни 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади, що воюють у зоні АТО вже три з половиною місяці. Зустрічати військовослужбовців прийшли рідні, волонтери й активісти. Гвардійці, дещо розгублені та збентежені від такої уваги, дякували всім за зустріч і за підтримку, приймали подарунки та квіти від рідних і близьких, обіймали дружин, дітей і друзів зі слізьми радості на очах.
За словами командира бойової машини сержанта Анатолія Семеска, люди на Донбасі, що спочатку недовірливо зустрічали Збройні сили України, тепер буквально благали не покидати їх і залишитися хоча б до весни. Свою роль у цьому відіграла й допомога, яку воїни постійно подають місцевому населенню.
– У селі Славному залишилося чотири десятки чоловік, переважно це люди похилого віку, і їм дуже важко. Я б хотів звернутися до волонтерів, які допомагають нам, щоб вони не забували й про людей, які фактично живуть із нами пліч-о-пліч, – попросив сержант.
Крім того, Анатолій Семеско поділився спогадами про тривожні будні солдатів.
– Нас дуже своєрідно «вітали» із Днем Збройних сил України. За нами було село Новомихайлівка, і його у святковий день обстріляли – храм, лікарню, дитячий садок. Загинули ні в чому не винні мирні люди. Наші хлопці приїжджали туди допомогти розгребти завали. Нам здавалося, що краще б нас разів десять накрило, ніж один раз – село.
Командир бойової машини також розповів, що місцеві жителі допомагали українській армії усувати наслідки обстрілу під страхом смерті, оскільки сепаратисти загрожували їм за допомогу армійцям.
Ще сержант відзначив, що у складі 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Україну захищають хлопці з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Загалом бійці пробудуть удома 10 днів і потім повернуться в зону АТО, де дуже потрібні. Вони кажуть: «Поки ми там, терористи сюди не пройдуть».
