Безстрашний сокіл

Двадцять дев’ять Героїв Радянського Союзу в одному полку! П’ятеро віддали життя за Батьківщину. Ми, однополчани, що залишилися живі, пам’ятаємо про них. 

Як живого, бачу Сашка Поклікушина. До 74-го штурмового авіаційного полку він прибув, коли точилися бої за визволення Донбасу. Перед тим молодий пілот воював на нічному бомбардувальнику «По-2», здійснив 700 бойових вильотів. Опанувавши «Іл», Сашко в боях за визволення Донбасу, Криму, Білорусії став майстром вогневих ударів.

Назавжди врізався в пам’ять такий епізод. Було це на території України. Командування фронту ввело в прорив танковий корпус. На другий день операції зв’язок із корпусом урвався. На пошуки танкістів направили Сашка Поклікушина.

Корпус він знайшов і по радіо повідомив його координати. Пролетівши далі в тил ворога, льотчик виявив потужну протитанкову засідку. У Сашка з танкістами радіозв’язку не було. Що діяти? Льотчик пішов на ризик: посадив машину біля танкових колон, розповів про засідку. Літак витягнули на дорогу, і він злетів. Потім пілот викликав на підмогу групу «Іллюшиних». Ударами штурмовиків протитанкові батареї гітлерівців були розгромлені.

18 березня 1945 року Олександр Васильович Поклікушин не повернувся із завдання. Це був його 201-й бойовий виліт на штурмовику. Його останки спочивають на цвинтарі Героїв у Варшаві.

І. КОВАЛЕНКО, підполковник у відставці

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті