Злочинність існує, відколи з'явився рід людський. Тому сьогодні у правоохоронних органах не порушується питання про її повне викорінення. Ідеться про припинення злочину та про вміння знешкодити зловмисника.
Досвід протистояння злочинності в.о. заступника начальника Одеського міського управління міліції ГУ МВС України в Одеській області полковник міліції Євген Рудковський почав здобувати з 1993 року. Судячи з послужного списку, відповідно до принципу: що ширша гама пройдених міліцейських посад, то цього досвіду більше.
Першим кроком стала робота в позавідомчій службі охорони, потім довелося потрудитися в мундирі дільничника. Для підвищення кваліфікації вступив на стаціонар до Національної академії внутрішніх справ. Звідти як людину, переконану у своєму виборі та вже досить бувалу, його взяли на роботу до обласного управління внутрішніх справ. Там теж пройшов низку посадових щаблів. Ідучи у відставку, здавав справи спадкоємцеві в якості заступника начальника відділу організаційно-аналітичної роботи та контролю у штабі.
Потягнулися довгі дні пенсії, незвичні для діяльної людини. Через місяць, коли почалися тривожні події на сході України, прийшов записуватися в добровольці. Виявилося, люди з військовою спеціальністю санінструктора, як у нього, конче були потрібні в зоні АТО. Знання на рівні вище санітара, але нижче фельдшера, Є. Рудковський здобув іще в армійській «учебці». Був мобілізований. Пройшов дві ротації. Подавав першу медичну допомогу пораненим, хоча обіймав посаду командира роти в утвореному тоді батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм».
– Євгене Вікторовичу, які у Вас обов'язки при нинішній посаді?
– Щоб не оголошувати весь список, легше сказати, яких обов'язків немає, – говорить полковник Рудковський. – Найголовніше: охорона громадського ладу, недопущення грабежів, хуліганських дій. Самі тільки вуличні збори та мітинги чого варті! А їх в Одесі за день буває не менше десятка. З них два-три потенційно можуть перерости з масових заходів у масові заворушення. На жаль, недосконалість законодавчої бази іноді обмежує в можливостях швидко врегулювати ситуацію.
– Тобто не можна застосовувати спецзасоби?
– Ми маємо на це право. Але не хочеться доводити події до точки кипіння. Використання зброї та спецзасобів загострює ризик тяжких травматичних наслідків. Професійність у тому, щоб зупинити юрбу без пострілів, затримати без крові. Нарешті, й самим міліціонерам не постраждати, повернутися зі служби неушкодженими. Адже найцінніше – це людське життя, а після нього – здоров'я.
– Вистачає кадрів, щоб у всіх випадках забезпечити бажаний лад?
– Шкода, але ні! Покладаємо надії на підтримку нових патрулів поліції.
– А поки що, щоб самим упоратися, треба?..
– Насамперед – підняти рівень зарплати. Взяти бодай дільничника. Йому, щоб розписати всі матеріали, пов'язані з валом одержаних ним повідомлень про злочини, доводиться витрачати на місяць по п'ять-шість пачок паперу. Купувати його, так само як і заправляти картридж, ремонтувати оргтехніку йому залишається тільки за свої. Бо на це все кошти не виділяються. На патрульну машину добовому наряду відпускається до семи літрів бензину. Такої кількості при попутному вітрі ледве вистачить на стокілометрову пряму. Не те що їздити по місту. Багато хто виїжджає чергувати на особистих автомобілях. Форму шиють самі. А міліцейська зарплата – у середньому 2000-2200 гривень.
– Мабуть, за такі гроші не кожен і старається?
– Переважно всі працюють на совість. Є, звичайно, відщепенці. Ми їх позбуваємося. Ніхто сьогодні нікого не покриває, винен – посадили, ніхто не визволяє. Але факт: бюджет збільшити необхідно. Інакше втрачаємо професіоналів-практиків. А вони потрібні. Курортний сезон рясніє сезонними крадіжками. Але більше вражає не це, а легкодумство людей, що буквально спокушають злодія вкрасти у них мобільник або гаманець. Багато які хуліганські витівки викликані накопиченим роздратуванням людей від економічних труднощів. Наприклад, не піддається розумінню причина стрілянини на вул. Вільямса, коли солідний 64-річний чоловік із мисливської рушниці став у під'їзді палити по своїй молодій дружині. Потім він закрився у своїй квартирі й довго відмовлявся здатися. Виявилося, він викрив дружину в бажанні заволодіти квартирою шляхом підробки документів, схопився за рушницю, щоб налякати її, але та бризнула йому в обличчя з балончика. Постріл був випадковий, але влучний. Одне слово, справа сімейна. Просто різних випадків дуже багато…
