Зовсім випадково цими днями відвідала вуличну бібліотеку в Одесі, відкриту в серпні на території художнього музею. Працює вона за принципом кросбукінг-платформи, що передбачає обмін прочитаними книжками, журналами й газетами.
Мета – популяризація літератури й читання як такого. У дворику музею я опинилася близько 16.00, за годину до закінчення роботи бібліотеки. Біля книжкових полиць було кілька чоловік. Ще один відвідувач улаштувався на лаві неподалік. Очевидно, прийшов на безкоштовний Wi-Fi, яким тут приваблюють відвідувачів.
Але повернімося до полиць. Переважно тут навчальна і технічна література (посібники з вивчення англійської мови, комп'ютерної грамотності для початківців). Є й класика художньої літератури. Не рідкісна, до речі: Чехов, Бунін, Пушкін. Із західних авторів – Ентоні Берджес, Редьярд Кіплінг.
Чоловік, який стояв поруч, тяжко зітхає й кладе книжку на полицю. Денис Мороз (так звуть відвідувача) теж випадково зазирнув сюди.
– Можливо, згодом в Одесі й укоріниться це явище, – дещо з недовірою говорить він.
Те, що воно не дуже вкорінилося досі, поки що залишається фактом. У нашому місті не раз намагалися залучити до читання за допомогою кросбукінгу. Спочатку несміливого (ще року десь 2010-го на підвіконні центральної міської бібліотеки ім. І. Франка були книжки для кросбукінгу), а потім цілком солідного (пам’ятаєте книжкові полиці на Соборній площі?).
– У мене вдома утворилася хороша бібліотека. До появи електронної книжки я скуповував цікаві для мене видання, – розповідає Д. Мороз. – Так, зараз набралася непогана колекція видань Гаррі Гаррісона, Бориса Акуніна, Стівена Кінга та інших авторів. Але я не принесу їх сюди. Щойно про це вуличне явище довідаються букіністи з Куликового поля або інші книжкові бізнес-воротили – моментально зметуть усе мало-мальськи гідне з цих полиць і будуть реалізовувати, одержуючи прибуток. Тільки одне з останніх видань Акуніна потягне гривень на п'ятдесят, Маркес коштує близько тридцяти п'яти. Навіщо мені це треба?! Далеко нам до європейських країн, у яких такі бібліотеки – майже звичайне явище.
Прикро, коли навіть не в «першій тридцятці»…
Нещодавно був опублікований рейтинг найбільш читаючих країн. Отож, нашої держави, шановні, немає не те щоб у десятці. Не знайти нас навіть у тридцятці! Південно-Африканська Республіка є, а України немає! Там, до речі, за даними «NOP World Culture Score Index» (однієї з найбільших транснаціональних фірм маркетингових досліджень), читанню приділяють 6 годин 18 хвилин на тиждень. І це, любі читачі, п'ятнадцяте місце у списку із трьох десятків країн.
Проблема читання вирішувалася в різний час, на різних рівнях, у різних країнах по-різному. Так, наприклад, у румунському місті Клуж-Напока запровадили безплатний проїзд для тих, хто в транспорті читає книгу. Уряд Польщі 2013 року виділив мільярд злотих на популяризацію читання. Щоправда, це після оприлюднення інформації, що протягом 2012 року 60% поляків не прочитали жодної книжки.
Психологи стверджують: прищеплювати любов до читання треба змалку. Навряд чи для когось це є відкриттям. Інша справа – як привчати. Чому, наприклад, особливих результатів від усіляких програм, акцій, форумів у нас у країні не видно?! Хоча певні кроки в цьому напрямі є.
Завідувачка однієї з дитячих бібліотек у глибинці області Марина Анатоліївна після робочої наради з начальством ремствує на те, що з кожними подібними зборами їх, сільських бібліотекарів, дедалі більше спантеличують.
– Безперечно, багато цікавих завдань ставиться перед нами. Але породжуються й проблеми у зв'язку з їх виконанням. Адже вже тривалий час бібліотекарям не видають навіть канцтоварів, не оплачують відрядження для поїздки до райцентру, не видають оргтехніку, хоча вимагають вести звітність в електронному вигляді. Серед плюсів: з'являються нові форми роботи із читачами. Безумовно, це добре. Але треба враховувати, що заходи, які є ефективні з дорослими читачами, з дітьми та підлітками просто не дадуть жодного результату. Візьмемо, наприклад, таку новацію, як спільне читання на свіжому повітрі: на галявині або на лаві в парку. Дорослий охоче візьме участь у цьому. Але я не уявляю, що запам'ятає молодшокласник із прочитаного ним самим або його ровесником на галявині, де так багато того, що його відволікає від книжки. Це, звичайно ж, моя власна думка. Для сприйняття змісту малятам потрібні тиша та спокійна обстановка.
Також, якщо ви хочете, щоб ваша дитина полюбила проводити час із книжкою, у жодному разі не слід карати її читанням. Таке викликає у неї неприємний асоціативний ряд при вигляді книжки.
У якості висновку
На сайті Міністерства культури України серед головних новин повідомляється, що наприкінці листопада до нас приїде єврокомісар із питань освіти, культури, молоді та спорту Тібор Наврачич. Мета – підписання Угоди про приєднання України до програми ЄС «Креативна Європа». Це один із найзначніших проектів Європейського Союзу. Орієнтовний обсяг його фінансування становить 1,46 млрд євро. На культуру приділяється 31% цієї суми. Сподіваймося, що відповідний документ підпише й наша країна. У такому разі, можливо, на підтримку бібліотек і популяризацію читання теж виділять певні додаткові кошти.
