Математика як обов’язковий предмет ЗНО?

Продовжуючи тему освітянського форуму, що відбувся в Балтському районі 30 серпня на чолі з Міністром освіти та науки Лілією Гриневич, хочу зупинитися на сесії запитань-відповідей, що відбулася тут. Запитання були різними та цікавими, і не тільки про парти та підручники для першокласників.  Крім першачків, яким цьогорічнадана величезна увага і підтримка, є  ще й діти середніх та старших класів, інклюзивні класи. Зрозуміло, що реформа буде просуватися поступово, і наступний етап, через чотири роки – це середня базова школа, а ще через чотири – профільна. Але вчителі середніх та старших класів вже цікавляться, які зміни та новації на них очікують. Хочу зазначити, що пані Гриневич дала відповідь абсолютно на всі запитання, і форум не завершився, поки запитання залишалися.

Замість табеля успішності – свідоцтво досягнень

Було цікаве запитання від вчителів Чорноморська, які 25 років працюють за Харківською програмою. Ця програма  теж розроблялася таким чином, щоб врахувати вікові особливості учнів. Не лише зберегти, а й збільшити їхній  інтерес до навчання.  Сутність Харківської програми полягає не в насиченні дитини поглибленими знаннями, а в набутті нею, перш за все, необхідних навичок роботи з інформацією, гнучкого творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій, розвитку пізнавальних процесів. Так от Валерій Кушнір, який був директором в такій школі, зазначив, що в початковій школі все працювало на ура, а  в середній та старшій школі все застопорилося, бо вчителі-предметники не сприйняли реформу так, як вчителі початкової школи. Вони не зрозуміли, як їм правильно працювати. Що очікує цього разу середню та старшу школи?

Лілія Гриневич підтвердила, що така проблема існує, і наразі розробляється стратегія для другого етапу реформи. На думку міністра, проблема полягає не у віці вчителів, а в тому, що вчителі-предметники орієнтовані виключно на знання. Вони не працюють з компетентностями. Та перед ними інших навчальних цілей і не ставилося, крім як вкласти в дитину знання з конкретного предмета. І щоб ця дитина показала хороший результат на конт­рольній чи іспиті. Наразі перед Міністерством освіти стоїть завдання,щоб через Державний стандарт правильно сформулювати цілі і методики оцінювання.

У початковій школі з цього року замість табелів успішності з’являться  свідоцтва досягнень, де буде 51 показник оцінювання. Крім стандартних - вміння читати, рахувати, писати будуть такі пункти, як вміння брати на себе відповідальність, вирішувати конфліктні ситуації, працювати в команді над спільним проектом. У базовій школі вже додадуться такі показники,  як фінансова грамотність, підприємливість тощо, і вони будуть вписані в навчальні результати. Тому вчитель буде змушений так вибудовувати свою програму, щоб звертати увагу на ці показники. Але проблема є в тому,що частину результатів неможливо виміряти конкретною цифрою. Бо якщо порівняти з молодшою школою, то там прогрес вимірюється критеріями «добре», «задовільно», «можна краще»… Тому ми ще працюємо над методом оцінювання середньої та старшої школи. 

У старшій школі, де буде ЗНО, ще гірше. Ціль така – зробити в ЗНО компетентнісні завдання. Вони є вже в Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA). Що ж воно таке? Це такі завдання,  у відповідях на які будуть закладені знання з багатьох предметів одночасно. Тобто компетентність - це інтегровані знання і вміння їх використати  для розв’язання життєвої проблеми. 

Пані Гриневич впевнена,що з цими викликами можна справитися. Головне - правильно прописати навчальні цілі і результати в Державному стандарті.

Якісна математична освіта для загалу

На запитання про плани розвитку профільної школи  Гриневич зазначила,що справжню профільність за два роки забезпечити неможливо. Нові плани дають більше вибору в межах двох років,але справжня профільна школа буде можлива тоді, коли вона стане 3-річною. Наразі йде посилення природничо-математичної освіти, інвестується багато коштів в розвиток класів цього напряму.

Міністерство освіти і науки зараз ставить перед собою ціль, щоб якісна математична освіта стала доступною для загалу. Якщо процитувати очільницю Міністерства, то маємо:

«Найбільша кількість учасників ЗНО набрали 200 балів саме з математики. Водночас, найбільше учасників з найгіршими результатами також з математики. Тобто це свідчить, що в нас чудова елітарна математична освіта і в нас погана математична освіта для всіх громадян».

Окрім того, Гриневич розповіла, що Міністерство може зробити ЗНО з математики обов’язковим для всіх випускників. Але додала, що ЗНО буде двох рівнів – базовий та поглиблений. Тож математику повинні знати всі. Отакої.

Дистанційне навчання «Вчитель +»

Не можна забувати про маленькі школи в глибинках нашої області. Тому запитання були і звідти. У малокомплектних школах катастрофічно не вистачає вчителів-предметників. Де їх брати і як вирішити таку серйозну проблему? На ці запитання відповів голова ОДА Максим Степанов.

Він заявив,що цю проблему можна вирішити. Тому з цього року в нашому регіоні запускається пілотний проект «Програма дистанційного навчання «Вчитель +». Вже закуплено понадсто класів дистанційної освіти і проведено високошвидкісний інтернет в усі школи регіону. 

Це новинка для України, тому наш регіон перший, хто спробує розв’язати питання в такий спосіб.

Інклюзивна освіта вже не дивина

В нашій області відкрито п’ять інклюзивно-ресурсних центрів, а до кінця року планують відкрити ще вісім. Втричі більше стало інклюзивних класів. З цього року введена педагогічна ставка помічника вчителя в інклюзивному класі, але наповнюваність класів  дітьми з особливими потребами зросла до 30 учнів. Це занепокоїло вчителів. Чи зможуть вони при такій наповнюваності знайти індивідуальний підхід до всіх дітей? 

Лілія Гриневич відповіла, що вона розуміє, що сьогодні, за відсутності інформаційної бази і можливості згенерувати завдання для кожного учня індивідуально,при такій кількості дітей дуже складно працювати. Індивідуалізація йде не через малу кількість дітей, а через технології. Насьогодні ми не маємо таких технологій. Логічно було б тоді зменшити кількість дітей у класі, але й цього зробити не можна. Нема грошей. Так що в цьому питанні все залишається на місцях... до 30 дітей. Надбавку для вчителів інклюзивних класів визначають на місцях. Вона зазначена в Законі у розмірі від 5 до 45%. 

Ось такі новини ми підслухали на Серпневому форумі вчителів в Одеській області.

Як би ми не сварили чи хвалили шкільну реформу та Нову українську школу,  вона стартувала. У добрий час! Ми, в свою чергу, будемо відстежувати цю тему, прискіпливо і уважно, а потім будемо усе докладно розповідати читачам.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті