Це повинні враховувати всі, хто так чи інакше пов’язаний з сільськогосподарським виробництвом, - вважає перший заступник Татарбунарської районної державної адміністрації Іван Георгійович ВЕЛІКОВ.
Татарбунарському землеробству нині не бракує кваліфікованих кадрів. Стабільна робота вісімдесяти відсотків господарств району насамперед зумовлена тим, що кістяк керівників залишився тут випробуваний. Район зумів зберегти професіоналів з хорошою теоретичною та практичною базою. Вони дружать з наукою, не відстають від новітніх технологій сільгоспвиробництва і чітко дотримуються їх.
Керівництво району серйозно занепокоїв той факт, що за три роки після закінчення навчання у вузах, на Татарбунарщину не повернувся жоден сільгоспспеціаліст. Проблему обговорили на одній із сесій районної ради. В результаті ухвалило довгострокову програму “Кадри АПК на 2004-2010 роки”, якою передбачена, насамперед, підготовка гідної зміни нинішнім фахівцям.
Зараз у вищих навчальних закладах Одещини та інших областей оволодівають знаннями понад тридцять студентів – уродженців району. Щоб ці молоді люди після повернення мали гідні можливості та умови, необхідні для роботи та життя на селі, турбуються постійно. І не випадково. Адже проблема нестачі високопідготовлених кадрів у майбутньому вимальовується вже сьогодні.
У бесіді з Іваном Георгійовичем Веліковим (він курирує сільське господарство у Татарбунарському районі) та заступником начальника сільгоспуправління Сергієм Григоровичем Поповим мова ішла про стан справ у так званих малих сільгосппідприємствах, що викликають тривогу у керівників.
- Утримувати спеціалістів високого класу для них досить складно, і, головне, дорого, - пояснює причину такого занепокоєння Веліков. – У зв’язку з роздробленням сільськогосподарського виробництва на дрібнотоварне з’явилися нові проблеми. Землю роздробили, а управляти нею грамотно, з належною віддачею можуть далеко не всі. У багатьох немає теоретичної підготовки. Деякі господарники не мають навіть елементарних уявлень про те, як потрібно ставитися до землі, грамотно використовувати її, щоб не загубити те, що маємо. До речі, це явище характерне і для інших районів області. Як розв’язати цю проблему? Питання непросте. Наприклад, у таких великих господарствах, як ВАТ “Україна” Татарбунарського району, вимог агрономів дотримуються. Керівник господарства Валерій Іванович Прусаков поставив догляд за шістьма тисячами гектарів землі під контроль досвідчених фахівців. А що робити тим, у кого площі набагато скромніші, по 500-800 га?
Зараз на територіях деяких колишніх потужних колективних господарств району утворилося безліч дрібних сільгоспструктур. Наприклад, на території сільської ради села Білолісся, розташованого майже поруч з районним центром, нараховується понад 100 індивідуальних фермерських господарств. У деяких інших сільських радах їхня кількість досягає до півтори сотні.
У цьому напрямку повинна бути вироблена чітка стратегія, вважають знавці сільгоспвиробництва. При сільських радах потрібно створювати колективи професіоналів, які обслуговуватимуть сільгосптоваровиробників малого масштабу. У них повинні бути не лише агроном, але й зоотехнік, ветлікар, інші спеціалісти, які знають назубок всі тонкощі сільськогосподарської справи.
Сьогодні ж первинний контроль за раціональним використанням землі на роздроблених ділянках покладено на землевпорядників. Хоча навіть невтаємниченому зрозуміло: не можна здійснювати такий величезний обсяг роботи одній людині фізично. Але ж вона повинна оперувати сама і забезпечувати інших максимально точними даними!
У Білоліській сільраді цю нелегку ділянку роботи покладено на уродженця цього села, випускника Кам’янець-Подільського фінансового технікуму Геннадія Дмитровича Білого.
- Мені доводиться займатися збиранням інформації про землю, - розповідає він. – Вона включає не лише посівні дані, але й те, з якими результатами пройшли жнива. Потрібно враховувати безліч інших моментів. Причому, звіти фермерів та індивідуальників, які самі обробляють землю, потрібно перевіряти. Це означає – багато разів бувати на ділянках у різні періоди вирощування врожаю. Без цього зробити той чи інший висновок щодо раціонального використання землі неможливо. Багатьом потрібна порада. Повірте, це дуже непросто.
Висновок напрошується сам собою: дрібним, роздробленим господарствам дуже потрібна кваліфікована консультативна допомога, щоб викорінити нерозумне використання землі. Лише високопідготовлені фахівці зможуть пояснити на місцях те, як з врахуванням погодних умов планувати посівні культури, доведуть до дрібного товаровиробника дані про новинки сучасної сільськогосподарської техніки та особливості її експлуатації, про передові технології, про сорти сільськогосподарських культур тощо. Саме таких фахівців потрібно готувати у навчальних закладах та закріплювати на селі.
