Процедура розподілу курсантів в Одеській національній морській академії (ОНМА) відбувалася і урочисто, і зворушливо. Після короткої співбесіди вчорашні курсанти буквально на очах ставали самостійними людьми, які ідуть у доросле життя.
Ось до столу, за яким сидів ректор ОНМА Михайло Миюсов, стройовим кроком підійшов черговий кандидат у моряки. Відрапортував: "Курсант Заїчко! Для одержання направлення на роботу прибув!"
- У списку ви значитеся направленим на працевлаштування при сприянні посередницького агентства "Інтерброкер". Сумніви? Заперечення?
- Немає! - і він виходить. І радісно штовхає в бік однокашника: "Викликають наступного. Давай!"
У коридорі чекають вирішення своєї трудової долі 331 чоловік. Це представники всіх факультетів, крім морського права, які розподіляються влітку. За плечима у кожного 5, а в тих, хто закінчив магістратуру, майже 6 років навчання в академії, понад 50 зданих экзаменів, десятки колоквіумів, заліків, лабораторних робіт на тренажерах. От і зараз закінчена модернізація наявного тренажера, по GMDSS (радіотелефонії) для судноводіїв і придбано новий на 15 робочих місць - для майбутніх механіків.
- Але найголовніше, що в нас вже років зо три як знята проблема з проходженням практики на реальних суднах океанського флоту, - говорить декан судномеханічного факультету ОНМА Михайло Колегаєв. - Цим ми зобов'язані співробітництву з цілою низкою посередницьких підприємств щодо працевлаштування громадян України за кордоном. Наприклад, з "Ви Шипс", яке допомагає забезпечити можливістю пройти плавпрактику з подальшим забезпеченням роботою майже 200 курсантам, або з "Сигал", що утримує "друге" місце. Я мимоволі подумав про те, що було б, якби раптом не стало посередницьких підприємств? Хлопцям надаються всі умови, щоб наплавати ценз, потрібний для одержання робочого диплому: "А потім куди? Володю, ти вже без п'яти хвилин моряк. Може, ти і скажеш?"
- Всі, хто хотів пройти практику - пройшли, - відповідає Заїчко. - Я, наприклад, потрапив на судно компанії, яка займається прокладанням кабелю між буровими вишками у Перській затоці. З професійного боку цікаво, що на судні встановлено досить рідкісний комплекс, який дозволяє йому утримуватися на місці без застосування якорів - лише за рахунок підрулюючих пристроїв.
- А з матеріального?
- Я був у штаті матросом. Зарплата склала 1200 доларів на місяць. Тепер сподіваюся знову потрапити на судна цієї компанії.
Приємно було почути, що в екіпажі, який мав голландських, англійських, болгарських, італійських та австралійських моряків, Україну знають як морську державу і цінують її морських фахівців. Тільки чи всі такі щасливчики?
- Якщо хто не встиг зарекомендувати себе в іноземних судовласницьких компаніях, можуть бути затребувані Українським Дунайським пароплавством (воно прийме до 60 чоловік), Чорномортехфлотом, Управлінням "Чоразморшлях", торговельним флотом Донбасу, як зараз стало називатися Азовське морське пароплавство, - відповідає керівник центру громадських зв’язків ОНМА Ігор Петров.
Справді, це не кинуті напризволяще хлопці. Хтось не довчив англійську. Років за два надолужить. Хтось рано одружився, і тепер не може піти в море, оскільки його тримають сімейні обставини. Хтось просто знайшов роботу на березі у відділах фрахтування суден або агентування. Події не стоять на місці. А з залу викликають: "Наступний!.."
