Позавчора гостем курсантів Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ був відомий священнослужитель, магістр богослов’я протоієрей Олександр Кравченко.
Визначаючи свою місію щодо майбутніх стражів правопорядку, отець Олександр відзначив, що тут він є не доповідачем, а проповідником і Слова Божого, і добрих взаємин між людьми та в державі загалом.
Яке значення має слово священика для молодих людей, чи є ймовірність того, що, відвідавши такі зустрічі, юнаки та дівчата інакше подивляться на багато які речі та на раніше ефемерні для них поняття - Бог, Церква - набудуть у їхніх душах нового змісту?
“Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo” - крапля точить камінь не силою, але частим падінням, - цитує отець Олександр і веде далі:
- Якщо ми з вами будемо каменем лежачим, то під нього вода не потече. І я говорю не просто про воду, а про воду життя, що надихає, підносить людей. Це цілюща вода, і якщо навіть у душах одного чи двох проклюнеться маленький пагінець, це вже чудово.
Отець Олександр розповів про свій життєвий шлях, про тих людей, з якими йому доводилося в різні роки зустрічатися, коротенько ознайомив із книгою “Міркування про вічне та минуще” (“Размышления о вечном и временном»), автором якої, як, втім, і низки інших творів він є.
Звертаючись до курсантів, священик наголосив, що дуже важливо “відразу набути певності у взаєминах з навчальним закладом, що потім стане альма-матер, тобто, другою матір’ю”.
- Якщо так буде, то благословення Боже хай лишиться з вами в усі дні вашого життя. Можна бути байдужим стосовно Бога, можна бути дуже далеким, можна, навпаки, бути не просто жариною, що тліє, а вогненним смолоскипом. Як пройти по життю, з яким смолоскипом?...
Найвірогідніше, далеко не всі присутні в залі змогли відразу знайти відповідь на це непросте запитання. Але й знехтувати його не можна.
- Я гадаю, що такі бесіди прояснюють розум нашої молоді, - ніби підсумувала зустріч із протоієреєм Олександром Кравченко третьокурсниця Юлія Баландіна. Дай Боже…
