У розпалі зими, коли сніги білісінькі, виповнилося б 80 років (не так і багато) чудовому одеському поетові Івану Івановичу Рядченку. На жаль, його вже немає серед нас, тому і смутно на серці. З ініціативи його дружини Нінель Григорівни, котра подальше своє життя присвятила роботі над архівом поета, у Золотій залі Одеського літературного музею відбувся урочистий вечір, присвячений дню народження Івана Івановича.
У непевні часи, коли поезія немодна, Золота зала була геть повна. Сюди прийшли люди, які люблять творчість Івана Рядченка, яких він свого часу підтримав на творчому шляху, для яких став віхою в житті.
Вечір вів Роман Бродавко. Чому саме він? Бо І. Рядченко – його улюблений поет. Бо всі його книги (від найперших) Роман Ісаакович збирав і зберігає як найдорожчий скарб. Усі вони, до речі, з автографами.
Протягом майже двох годин звучали вірші великого поета і спогади про нього. Виступили лауреати премії ім. І. Рядченка М. Базоєв, І. Гордон. Його вірші прочитали теж лауреати цієї премії Валентина Ковач, Світлана Лукіна, артистка Одеської філармонії Олена Куклова. Спогади – ця тема, мабуть, невичерпна. Багато добра зробив людям Іван Іванович: і своєю поезією, і просто людськими вчинками. Про це говорили В. Гаранін, В. Глушаков, І. Гордон, В. Мороз, учителька СШ №105 М. Соколова і учениця М. Поборча.
У Золотій залі літературного музею було організовано виставку творів І. Рядченка (а видав він понад 40 книг).
Для багатьох це була зустріч із чудовим поетом, з його світом чистим, як білий сніг.










