нотатки з колегії облдержадміністрації
Засідання колегії облдержадміністрації, що проходило цими днями, багато в чому відрізнялося від попередніх. По-перше, воно проводилося не у «свій день» – останній вівторок місяця, а по-друге – і це головне – на обговорення виносилося всього одне питання про результати роботи народногосподарського комплексу області у 2003 році.
Зізнаємося: такий порядок денний дещо насторожував. Адже результати виконання плану соціально-економічного розвитку регіону минулого року вже розглядалися на президії та сесії обласної ради, а наша газета докладно інформувала про це своїх читачів.
Але побоювання виявилися марними. Доповідач – голова облдержадміністрації С.Р. ГРИНЕВЕЦЬКИЙ – врахував цю ситуацію і не став переказувати основний зміст досить місткого звіту, проілюстрованого десятками таблиць і діаграм, а зосередив головну увагу на низці невирішених проблем. Наслідуймо ж його приклад.
Сьогодні можна констатувати, що в області триває нарощування обсягів промислового виробництва і за цим показником у числі перших серед регіонів України вона вийшла на рівень 1991 року. Але треба усвідомлювати і те, що зростання це відбувається переважно на старій технологічній базі.
Крім того, збільшення промислового виробництва забезпечується, насамперед, харчовою та переробною галузями. Здавалося б, можна лише привітати таку ситуацію. Тим більше, що це йде в унісон з державною вимогою про підтримку вітчизняного виробника споживчих товарів.
Водночас не можна не помічати, що падає питома вага такої пріоритетної у минулому галузі, як машинобудування. А це знову призведе до перекосу в економіці, негативно позначиться у найближчому майбутньому на соціально-економічному стані регіону, залученні інвестицій.
І ще інформація до роздуму. Зовнішньо можна констатувати, що у нас зберігаються високі темпи зростання роздрібного товарообігу. Але говорити про сформований внутрішній ринок ще рано. Тим більше про можливості витримувати конкуренцію з іноземними товарами.
Таке стало можливим через відсутність оптових закупівель, роботи безпосередньо з товаровиробниками.
Викликає тривогу і той факт, що за результатами року в області зросла кредиторська і дебіторська заборгованість. Причому кредиторам ми винні у півтора рази більше, ніж дебітори нам.
Тут також виникає багато запитань. Скажімо, основна заборгованість припадає на шість підприємств, відомих кожному мешканцю області – “Одесаобленерго”, “Одесагаз”, “Одеса ТЕЦ” і комунальні підприємства “Одесаводоканал”, “Одесатеплоенерго” та “Одесатеплокомуненерго”. Де кожен у своїй галузі – монополіст.
Такі підприємства, зокрема, “Одесаобленерго”, говорив у своєму виступі Одеський міський голова Р.Б. Боделан, не турбуються про свою матеріальну базу, її ремонт та зміцнення. У мільйонному місті, що споживає кожний другий кіловат електрики області, в аварійному стані багато електромереж, трансформаторні підстанції. За таких умов у будь-яку мить можна очікувати на непоправну аварію, а не те щоб вести розмову про розширення виробництва на промислових підприємствах.
Виникає необхідність розібратися у наявній ситуації. Але де там. Поки що залишається недоступною навіть статистична звітність цих суб’єктів господарювання, бо вона вважається “комерційною таємницею”. Так зазначає і Закон “Про державну статистику”. Але відомо, якщо закон не на користь справи, його треба змінювати. Однак пропозиції облдержадміністрації на адресу Кабінету Міністрів України ініціювати такі зміни не знаходять поки відгуку.
Це зв’язує по руках і при спробі розібратися, чому майже 40 відсотків підприємств працюють збитково. Та що підприємства, виявляється, собі на збитки, альтруїстськи у поті чола функціонують багато ресторанів, підприємств, сфер послуг оптової та роздрібної торгівлі. Цьому дуже важко повірити, але ще важче перевірити. Не велено виконавчій владі “втручатися” до святая святих приватного виробництва і підприємництва. Ось так не стикуються жива практика і непродумані до кінця закони.
До речі, про підприємництво. За розвитком малого і середнього бізнесу ми також у числі перших в Україні. Але бити у литаври не варто. Хоча б з тієї причини, що в європейських країнах малим бізнесом зайнято 50-70 відсотків працюючого населення, а у нас втричі менше. Крім того, більша частина малих підприємств продовжує осідати у торгівлі, а не на виробництві продукції.
В області половина сільських районів збирає лише до 30 відсотків коштів від потреб, а решту – з обласного і державного бюджету. Зрозуміло, що у кожної територіальної громади – різні можливості, зумовлені географічним розташуванням, специфікою виробництва, трудовими ресурсами тощо. Але сьогодні у місцевої влади є достатньо повноважень для вирішення проблем самодостатності.
Один з таких моментів – залучення іноземних інвестицій. Вони не можуть залишатися лише прерогативою Одеси та інших міст. У Комінтернівському районі, говорив у своєму виступі голова райдержадміністрації В.В.Громлюк – осідає понад 11 відсотків від іноземних інвестицій, що надходять в область.
І в той же час поряд з ним – шість районів, де їх взагалі немає, а у решти також залучення інвестицій має епізодичний характер.
Друга невідкладна турбота керівників районів і міст обласного значення – це організація роботи щодо збирання податків. Тут теж багато перекосів. Ось один з них, про який розповідав у своєму виступі начальник Головного фінансового управління облдержадміністрації Г.М.Піддубний. Кількість автомашин в області, як відомо, постійно зростає, а податки від власників автотранспорту з року в рік зменшуються. Причому ніби хтось спеціально “плутає картину”. У ДАІ на обліку – одна кількість транспорту, у податковій адміністрації – інші дані, в статуправлінні – треті. І до істини, здається, і не дійти. А потрібно. І не лише у цьому конкретному випадку.
І так крок за кроком, говорилося на колегії, потрібно практично проаналізувати підсумки минулого року, не ухилятися від недоліків, а більше працювати над їхнім подоланням. Тоді буде легше крокувати, істотно прискорювати темпи розвитку всієї економіки області.
Гадаю, основний доповідач спеціально не зачіпав проблем транспортного комплексу. Їх "залишили" для міністра транспорту України Г.М.Кірпи, який брав участь у роботі колегії. І він виправдав сподівання аудиторії. Ми тут назвемо лише деякі положення його виступу, про які в області будуть ще багато говорити.
Недалеко той день, коли наші моряки знову ходитимуть не лише під іноземним прапором, але й під прапором Чорноморського морського пароплавства. А поки що зроблено перший крок – Міністерство категорично проти визнання ЧМП банкрутом і вживає всіх заходів щодо фінансового оздоровлення пароплавства.
- Минулої п’ятниці, - повідомив міністр, - я був на прийомі у Президента і дав йому слово що День Незалежності України – 24 серпня – буде ознаменовано двома великими подіями: завершенням будівництва автобану Одеса – Київ та здачею в експлуатацію судноплавного каналу Дунай – Чорне море.
А що Георгій Миколайович вміє дотримувати слова, мешканці області вже переконувалися не раз. І на будівництві вокзалів у Роздільній і в інших містах, і на реконструкції залізничних колій, і на відкритті нових причалів у портах, і при вирішенні інших транспортних проблем, наданні допомоги у реставрації Одеського оперного театру, інших архітектурних та історичних пам’яток.
Справді, приклад гідний наслідування. А для цього в області є широке поле діяльності.
