В Одеському художньому музеї відкрилася виставка (бієнале) художньої фотографії «Юго - Запад, 2004». Експонуються 162 роботи 51 автора з Одеси, Ізмаїла, Миколаєва, Херсона, Криму, Молдови.
Переможці бієнале визначалися у жанрах “чорно-білі (монохромні)” і “кольорові фотографії”. Поза конкурсом експонувалися роботи членів оргкомітету, відомих одеських фотохудожників В. Опольської, К. Гроздєва, М. Вітюка, В. Шулека та інших.
На виставці репрезентовано майже всі жанри художньої фотографії. Менше за інших – “соціальна фотографія”. Людей з фотоапаратом, як і раніше, більше вабить запам’ятати красу, гармонію світу. Схоже, в цьому вони знаходять притулок (до якого запрошують і інших) від непривабливості і дисгармонії усе того ж світу. Це неможна назвати свідомою цілеспрямованою втечею, тому що світ навколо справді прекрасний. І як не зупинити мить хоча б на фотоплівці! Справді, відчуваєш вдячність до Є. Комарова з Ялти за “Початок осені” (Диплом другого ступеня), І. Череватенка за цикл “Дачні етюди” (“Етюд” № 2 удостоєно Диплома першого ступеня). Не тільки мною, але й заохочувальним Дипломом відзначено роботу В. Киселя з Миколаєва “На південь”.
Але якщо ці і подібні до них ліричні міські, морські, осінні пейзажі беруть за душу, то інші сюжети викликають сердечне сум’яття. Безпритульні діти на вулицях міста, - у якого не лише парадний бік. Є такі й на цій виставці, їх показали К. Гроздєв, Д. Ярчук, О. Коцький... Неймовірно, здавалося б, але обличчя літніх людей, на яких вся історія і “географія” їхнього життя, приваблюють більше, ніж бездоганні жіночі образи. Так і хочеться присісти на призьбу поряд із “Бабусею” Б. Панова (Миколаїв, Диплом другого ступеня) – поговорити, помовчати...
З якою напруженою увагою розглядаємо ми старі фотознімки, що запам’ятали живий шматок того життя! Як люди були одягнуті, чим займалися, як виглядали... Ставлення до фотознімка як до документу эпохи, зліпка Часу, можливо, трохи суперечать самому принципу “художньої фотографії”? Тут прагнення зняти красиво, використовуючи всі прийоми, котрі доступні майстру, – технологічні і художні. Фотографія документальна, фотофакт – інший жанр (в котрого, звичайно ж, є свої адепти)?.. Зрештою, кожен сам шукає сюжети. Або сюжети шукають його...
Усе вірно – кожен йде своїм шляхом. У фотохудожників немає колективних пленерів і навіть якщо вони удвох будуть блукати по місту або знімати одну модель, вийде в кожного своє. Фотографія - мистецтво індивідуальне. Але з фотографій, зібраних на виставці, неминуче складається загальна картина світу, - інколи, волею авторів, дуже далека від реальної.
Усе вищезгадане аж ніяк не докір самовідданим трудівникам фотокамери. І тим більше, не “цінна вказівка”, що і як їм знімати. Просто “думки з приводу” представницької фотовиставки, де багато фотознімків, хороших і різних, - але що поробиш, якщо чогось все ж не вистачає?..
