Головною подією політичного життя України стало прийняття в першому читанні законопроекту “Про вибори народних депутатів на пропорційній основі”. За нього 5 березня проголосували 262 депутати — представники парламентської більшості, комуністи й соціалісти.

Таким чином, “більшовики”, комуністи й соціалісти виконали одне з головних зобов'язань Політичної угоди щодо реалізації політреформи. Вони показали, що укладені між ними домовленості працюють, а отже, не за горами й внесення змін до Основного закону країни.

Остаточне прийняття законопроекту означатиме перехід від змішаної, пропорційно-мажоритарної системи обрання українського парламенту до цілком пропорційної. Депутатів ми вибиратимемо за закритими списками політичних партій і блоків.

Така виборча система вигідна, насамперед, політичним партіям, оскільки вона сприятиме стабілізації партійних структур і посиленню ролі партій.

— Ті нюанси, що закладає законопроект у виборчу формулу виборів народних депутатів, свідчать про те, що намітилася тенденція до посилення взагалі ролі політичних партій, а також до зміцнення саме тих партій, які мають сильно розвинену інфраструктуру, — вважає експерт Центру соціально-політичного проектування Вікторія Підгорна. — Взагалі пропорційна формула завжди сприяє партіям, які мають давню історію. Це й добре, бо політичні партії як давній інститут демократії мають сприяти розвитку й зміцненню демократичних інститутів.

Як зауважив один з авторів законопроекту, член фракції СПУ Микола Рудьковський, “закон змінить ситуацію в нашій країні. Він дасть можливість, щоб до Верховної Ради пройшли справді ті партії й блоки, котрі мають довіру громадян. І механізми контролю у виборчих комісіях, контролю над проведенням агітації будуть такими, що не дадуть змоги фальсифікації”.

Для самих виборців пропорційна система також зручна, бо є більш зрозумілою. Адже партія — це машина для реалізації своєї програми. Виборець буде ясно розуміти, за яку ж програму він голосує.

Тому пропорційна система сприятиме зміцненню партійної ідеології. Щоб одержати голоси виборців, політичні партії матимуть серйозно зайнятися розробкою ідеологічних концепцій для своїх передвиборних програм.

Саме тому на підтримку пропорційної системи виступають ліві партії з міцними ідеологічними засадами — соціалісти й комуністи. Партії, які не мають ретельно розробленої, зрозумілої своїм виборцям системи поглядів, при переході до пропорційної виборчої системи зіткнуться із серйозними проблемами.

“У лівих є ідеологія, яка ефективно працює в обмеженому віковому діапазоні, — пише Інтернет-видання “Версії”. — Для всіх інших характерний розподіл на західників і східників. Наприклад, якщо партія Віктора Ющенко спробує зайняти збалансовану позицію, то в неї запросто “відріжуть” голоси радикальні націоналісти зі східних областей”.

При переході до нової виборчої системи блок “Наша Україна” може взагалі зникнути, розколовшись на окремі партії.

“П’ятичленний” блок імені Віктора Ющенко стануть перетворювати в єдину європейську партію якогось абстрактного типу, — веде далі видання. — Будь-який об'єднавчий процес, як правило, супроводжується розколом. Партії-банкрути, котрі потрапили до нинішнього складу ВР завдяки штучній прив'язці до рейтингу Віктора Ющенка, уявлятимуть себе міні-“месіями”. Навіщо “Реформам і порядку”, Українській народній партії, Народному рухові та іншим структурам, котрі нині входять до блоку “НУ”, остаточно розчинятися в складі нової європартії? Таким чином, дилема, що краще — партія чи блок, вирішиться на виборах 2006 року на користь партій”.