Перед цими дверима в обласній лікарні завжди юрба нервових, засмиканих людей. Увійти поза чергою неможливо. Експерти Головного бюро медично-соціальної експертизи Одеської області ставлять крапку у вирішенні багаторічних конфліктів, виразно пояснюють хворим, чому їм призначено ту чи іншу групу інвалідності. І все це, незважаючи на не завжди адекватну поведінку людей, – дуже м’яко та спокійно.
- Це дуже нелегка праця, насамперед із психологічної точки зору, - розповідає Ельбіна Костянтинівна Ржевська, головний експерт Одеської області з медично-соціальної експертизи. - Всі, хто до нас звертається, хочуть одержати вищу групу інвалідності, відповідні пільги. А ми повинні чітко дотримуватися закону. Минулого року первинну інвалідність одержали у нас 10709 осіб, повторну – 21255. За рішення щодо кожного з них ми персонально відповідальні.
- Чи легко дотримуватися вимог закону?
- Лікарям-експертам дуже багато доводиться говорити з хворими, пояснювати, чому їм знижують групу інвалідності або знімають узагалі. Простий приклад: ситуація з онкохворими. Інструкція проголошує таке: якщо у хворого з’ясовано ІІІ стадію онкозахворювання, то після операції людина одержує на рік другу групу інвалідності. Якщо через рік не спостережено метастазів, хворого переводять на ІІІ групу, іще після року спостереження інвалідність знімається. Властиво, люди це заперечують. Психологічно людину, що одержала групу інвалідності та позбулася її, зрозуміти легко. Але є закон, у якому все виразно розписано фахівцями.
- Чи всі важко хворі люди підлягають інвалідності?
- Ні, звичайно. Не сама хвороба взагалі є підставою для одержання групи інвалідності, а тільки набуті внаслідок неї хронічні сталі ускладнення.
- Чи часто на вас скаржаться?
- Скарг у власному розумінні немає. Є звертання, в яких громадяни не погоджуються з призначеною їм групою інвалідності. Тому останнім часом на засіданнях нашої комісії при розгляді питань щодо профзахворювань і каліцтв, отриманим на виробництві, присутній лікар, що працює у фонді страхування від нещасних випадків на виробництві. Це дуже допомагає.
Простий приклад: хворому П. визначено ІІІ групу інвалідності у зв’язку з каліцтвом, отриманим на роботі. Але в людини тяжкий матеріальний стан, два онука. Він вимагає другу групу, пише Президентові України, до Кабміну. За незгоди представника фонду страхування від нещасних випадків на виробництві я не маю права власним рішенням призначити цю групу. Після цього фонд звернеться до суду, і я змушена буду відшкодовувати збиток із власної кишені. Громадянину це й пояснила представниця фонду.
- З вами часто судяться?
- Один процес триває вже 20 років. Суть у тому, що МСЕК не дає висновку про профзахворювання. Ми тільки встановлюємо групу інвалідності, а інститут праці та профпатології готує відповідні висновки. В даному разі пояснюємо це вже два десятиліття, але людина вимагає, щоб висновок дали тільки ми… Хочу відзначити, що, на жаль, 30% робочого часу йде на пояснення та спроби врегулювати конфлікти. Головне при цьому – людяність. Для нас хворий, що звернувся по допомогу, – людина, якій треба допомогти, не викликаючи з її боку обурення. Адже для хворого нічого, крім його хвороби, не існує.
- До вас величезні черги…
- Ми робимо все, щоб їх зменшити. У вівторки я проваджу прийом у поліклініці на Троїцькій. Приїздить багато мешканців області з історіями хвороб на консультацію. Намагаюся пояснити все, щоб люди зайвий раз не їздили. На житломасиві Котовського в обласній лікарні провадимо прийом у понеділки та середи, по четвергах перевіряємо роботу районних комісій і раз на місяць провадимо навчання медпрацівників. П’ятниця – день, у який ми виїжджаємо до лежачих хворих для встановлення групи інвалідності. Отож, тиждень гранично насичений.
Щодо призначення групи інвалідності ми – остання інстанція в області. Спочатку люди звертаються на первинний ВТЕК, за незгоди – на облВТЕК № 2. Якщо виник конфлікт – приходять до нас. За незгоди з нашим рішенням крапку в суперечці ставить Український інститут експертизи, де обстеження триває два тижні. Але більшість задоволена нашим рішенням. Адже ми завжди і в усьому прагнемо бути об’єктивними.
- Що приємного в такій нелегкій праці?
- Ми дуже часто допомагаємо людям, знаходячи потрібні документи, віднаходячи при огляді патології, про які вони не знали. Направляємо на додаткові обстеження, лікування. Отож, “спасибі” нам говорять нерідко.
Ельбіна Костянтинівна Ржевська в медично-соціальній експертизі майже чверть століття, її колеги – п’ять лікарів вищої категорії – ненабагато менше. Розповідаючи про свою роботу, в якій вони досягли найвищого рівня майстерності, ці жінки демонстрували мені звіти, грубі папки з історіями хвороб. На моє здивоване: чому ви без комп’ютера? – вони гірко зітхнули. Звичайно, нонсенс, коли лікарі обласного бюро медично-соціальної експертизи, що обслуговує на рік десятки тисяч людей, для одержання потрібної інформації мусять копирсатися в сотнях припорошених папок. Невже справді так складно знайти кошти на найпростіший комп’ютер для них?
