Звертаюся до редакції з наболілим питанням, гадаю, воно актуальне і для багатьох інших городян, чиї рідні та близькі поховані на Таїровському кладовищі.

У Великодні дні наш людський обов’язок – відвідати могили близьких, пом’янути всіх, хто нам був дуже дорогий і назавжди залишився у пам’яті. І ось, прийшовши на кладовище, стикаєшся з тим, що не можеш підійти до могили родича, оскільки попереду, буквально на дорозі, зроблено нові поховання і встановлюються пам’ятники впритул один до одного.

Моя мати похована на 27-й ділянці, лінія 7, місце 1. Це був перший ряд ділянки, прямо біля дороги. Тепер з’явилися поховання попереду під номером 1-а. Я все розумію, кладовище стало тісним: може, з якихось причин і доводиться відводити під поховання частину проходів. Але робити ж це треба по-людськи, поважаючи тих, хто приходить до могил близьких. Мають же бути якісь норми і правила розташування могил, встановлення пам’ятників?

Я звернулася до директора кладовища із запитанням про правомочність всього, що відбувається, він переадресував мене до заступника. Треба віддати належне, той сходив на ділянку, впевнився у безладі і з’ясував, що пам’ятник споруджувався методом “самобуду”. Удвох з директором вони мене запевняли, що нічого про це не знали, і потрібно звернутися до виконроба: він, мовляв, в курсі справи. Я дочекалася виконроба, який у свою чергу сказав, що він за це не відповідає, оскільки є відповідна заява з резолюцією керівництва, тобто пам’ятник споруджується з дозволу начальства. Потім заступник директора і виконроб довго сперечалися, хто має відповідати за безлад...

Можете уявити, що було у мене на душі, коли я йшла з кладовища... Адже стало зрозуміло, що директор і його заступник просто замилювали очі, розігрували виставу, замість того, щоб займатися наведенням ладу.

Ось і виникає запитання: якщо люди не можуть або не хочуть як належить виконувати доручену справу, чи на своєму вони місці на посаді керівників? Я звернулася зі скаргою до міськвиконкому з приводу того, що розповіла. Дуже сподіваюся на результат. Як сподіваюся і на те, що публікація мого листа у газеті приверне увагу до питань наведення ладу на Таїровському кладовищі.