Чи допоможе парламент вищій школі? Ці та інші питання обговорювалися на зустрічі ректорів одеських вузів з народними депутатами
Вона відбулася напередодні парламентських слухань “Про стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні”, які планується провести 13 травня ц.р. Профільний комітет під керівництвом народного депутата С. Ніколаєнка вже підготував свої пропозиції, але чи враховано при цьому регіональні зацікавлення, зокрема, одеських вузів? Про це йшлося у виступі голови ради ректорів Одеського регіону В.П. Малахова. Розповівши народним обранцям про науковий потенціал наших академій, університетів, ректор ОНПУ загострив їхню увагу на недостатньому фінансуванні вищої школи. Гроші виділяються тільки на зарплату працівникам вузів, стипендії та частково на оплату комунальних послуг. Усе решта доводиться добувати самим, зрозуміло, насамперед за рахунок контрактної (платної) форми навчання. Але й цей варіант незабаром може стати збитковим, оскільки не враховуються інфляційні та інші процеси. Отже, потрібен гнучкий закон, який регулював би підвищення контрактної плати з урахуванням економічної ситуації.
Не менш гострою є проблема з практичним навчанням студентів - вузам не потягти оплату практики на підприємствах. Та й чи повинні вони платити? І кому - держпідприємствам, приватним фірмам? Чи потребують перегляду нормативи фінансування навчально-матеріальної бази, аж до забезпечення підручниками, методичними посібниками? Поки що вузи борсаються самі під стійким наглядом контрольно-ревізійних органів. Але навіть у таких умовах удається провадити наукову роботу, виконуючи замовлення за госпдоговірною тематикою, готувати докторів та кандидатів наук.
Інша справа – яка віддача цієї діяльності, особливо на регіональному рівні? Як це впливає на інноваційну, інвестиційну політику в області? Який внесок зробили в цей процес вузівські вчені, а лише торік підготовлено понад 30 докторів і 226 кандидатів? Ці та інші питання порушив у своїх коментарях губернатор Одеської області С.Р. Гриневецький. Багато які з його ремарок, зауважень, пропозицій жорстко прозвучали на цій зустрічі.
Справді – чим відрізняється національний університет від звичайного? Хіба що фінансуванням… Але тоді ми маємо право сподіватися від такого вузу підвищеного ККД. Губернатор вважає, що національний вуз мусить бути єдиним в Україні. На його думку, слід серйозно, по-новому осмислити і план державного замовлення в умовах ринкової економіки. Ця робота мусить виконуватися на рівні відповідних міністерств, парламентських комітетів. Особливо різко С.Р. Гриневецький оцінив умови, створені для одеських студентів, як у навчальних лабораторіях, так і в гуртожитках. За такого рівня комфортності навряд чи можна сподіватися прориву на ниві високих технологій, виходу в європейський освітній простір.
Народний депутат В.А. Калінчук також почав свій виступ із запитань. Він торкнувся однієї з болючих тем – розподілу випускників. Чи можуть фахівці, підготовлені на держзамовлення, працювати у приватних фірмах? Якщо так, то держава безплатно дарує їх приватним підприємствам, і ці видатки стають тягарем для держбюджету. В.А. Калінчука зацікавило – де, в якому середовищі “розчиняються” випускники одеських вузів, одержавши дипломи. Адже в районах області, навіть в управліннях райдержадміністрацій, фахівців із вищою освітою можна перелічити по пальцях.
Тверезий погляд на вирішення цих та інших не менш гострих проблем висловив і народний депутат Ю.Б. Крук. На його думку, парламентські комітети не мають законодавчої ініціативи, а самі парламентські слухання завжди вирізняються малим складом народних обранців. Як бачимо, процедура лобіювання зацікавлень вищої школи не така вже проста та доступна, як хотілось би. Тим більше, варто ретельно обмірковувати власні пропозиції, обравши найголовніші, життєдіяльні. Особливо якщо врахувати, що вже наступного року українські вузи мусять приєднатися до болонського процесу та працювати за європейськими освітніми стандартами.
І останнє. Такі зустрічі вузівської еліти з народними депутатами провадяться не вперше. І зрозуміло, що в деяких журналістів, зокрема й у мене, виникло запитання: що ж удалося нашим нардепам, чим допомогли вони, захищаючи зацікавлення регіональної науки, освіти? Відповідь поки що єдина – пропозиції перебувають у стадії розгляду…
