Незнайомці у цивільному

З раннього ранку біля пункту переливання крові Ренійської районної лікарні людно.

- Ми з хлопцями з бригади здаємо кров для товариша, - пояснює той, що на черзі перший. - Його батькові вчора операцію зробили, попросив допомогти. Така справа - не відмовиш.

- У мене дружина до пологового будинку збирається, - зашарівся фарбою майбутній тато. – Дай, Боже, звичайно, щоб не знадобилося. Ну, не моїй Ніні, так іншій людині кров потрібна буде.

Є в черзі люди, які сьогодні згодні здавати кров тому, що конче потрібний додатковий вихідний день і 10 гривень на додачу, що видаються за 400 мл крові. Але якими б не були причини, що зібрали цих громадян тут, кожен зробить шляхетний вчинок.

Одного разу А.І. Ланецький, завідувач відділення переливання крові Ренійської районної лікарні, запросив мене на урочисті збори. У залі було біло від халатів і шапочок: були присутні всі завідувачі відділень лікарні, лікарі, медсестри. І тільки в першому, почесному, ряду сиділи незнайомці "у цивільному". Кожний з них здав у своєму житті по 16 і більше літрів (!) крові. Донори були явно збентежені загальною увагою - не звикли до почестей. Коли головний лікар Степан Дмитрович Іванов став запрошувати почесних гостей на сцену і вручати їм свідоцтво "Заслужений донор України", ніколи в житті я не чула таких гарячих оплесків. Медики висловлювали свою вдячність тим, хто по роду своєї роботи не має жодного стосунку до медицини, але незримо присутній біля кожного операційного столу…

Напередодні Всесвітнього дня донора Антон Іванович Ланецький знову запросив нас до лікарні. Цього разу для преси в нього був припасений інший сюжет.

- Якось зайшов до нас у відділення Іван Михайлович Дімчев, директор ВАТ "Придунайський", - став розповідати лікар-трансфузіолог. - Глянув на обстановку і обурився: "Як можна в таких умовах приймати донорів?" Справді, Ренійська районна лікарня побудована 17 років тому, і весь цей час ремонт у відділенні через відсутність коштів не проводився. І що ви думаєте? Через кілька днів Іван Михайлович прислав бригаду будівельників, з усім необхідним: фарбою, шпаклівкою, вапном, цементом, лінолеумом. У відділенні переливання крові за рахунок сільгосппідприємства був влаштований капітальний ремонт! Хлопці, спасибі їм велике, попрацювали сумлінно.

Похвалився Антон Іванович ще одним "донором":

- Ренійський порт виділив нам у користування комп'ютер, а працівники інформаційно-обчислювального центру цього підприємства розробили спеціальну програму - тепер у нас під рукою вся база даних, що значно підвищує оперативність роботи відділення. Це важливо, адже на рік ми приймаємо понад 900 громадян, заготовляємо 450 - 460 літрів крові.

Рені

Выпуск: 

Схожі статті