Чергове засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради проходило в Біляївському районі. І точилася там багатогранна розмова про економіку та малий бізнес, медицину та місцеву міліцію, але головною темою все ж стали питання культури, її відродження та подальшого розвитку.
І тут для багатьох прикладом стали конкретні справи біляївців, які подеколи не тільки захоплюють, але й дивують. Та про все поступово...
Звідки в біляївців «зайві гроші»?
Приїжджаючи на засідання голови районних рад, керівники міст обласного підпорядкування, депутати облради та решта запрошених із неприхованою цікавістю оглядали центр міста, оновлені будинки та дороги, виконувані на багатьох об’єктах ремонтні роботи, знайомилися з показниками газифікації віддалених сіл.
- Ти ба, розмахнулися понад спромогу, - твердили одні.
- Ні, це вони до ювілею готуються, - пояснювали другі, - адже місту 115 років виповнюється. Та чверть століття, як Біляївка, власне, й здобула цей статус.
Але все з’ясувалося невдовзі, коли почалося пленарне засідання координаційної ради, і на трибуну вийшов голова Біляївської райдержадміністрації Є.М. Ігнатовський. Йому було що розповісти присутнім, чим зацікавити цих дуже досвідчених керівників міст і районів.
Ось лише окремі фрагменти його виступу та запропонованого гостям буклета. Район цього року зібрав 155,6 тисячі тонн зерна. Середня врожайність ранніх зернових і зернобобових культур застановила 44,3 центнера з гектара. Це найкращий показник в області. А окремі господарства мають понад 60-70 центнерів.
Біляївці відроджують свою колишню славу і в овочівництві. Цього року тут мали намір одержати 150 тисяч тонн городньої продукції, а наступного – вже двісті тисяч. Як це було в часи, коли спеціалізувалися в цій галузі.
Сільськогосподарський район реалізував цього року промислової продукції майже на вісім мільйонів гривень. Тут працює майже двадцять невеликих підприємств, що переробляють продукцію полів і ферм.
І ще в одному біляївці домоглися успіху: в розвиткові малого та середнього бізнесу. Тут цифри також справляють враження. В районі зареєстровано 918 юридичних і понад 3,7 тисячі фізичних осіб. А кому ці цифри мало що говорять, скажемо ще, що частка малого бізнесу у формуванні прибуткової частини бюджету сьогодні становить уже майже його третину. Явище поки що незнайоме жодному сільському районові.
На тлі цих і багатьох інших досягнень в економіці й почали набирати “ваги” районний та сільські бюджети, зростати надходження в їхню прибуткову частину.
Це те надійне опертя, яке дає змогу біляївцям сьогодні ладнати сміливі плани. Наприклад, довести так званий бюджет розвитку до 10 млн гривень, що ще рік-два тому вважалося взагалі справою нереальною, розгорнути в районі великі будівельні та ремонтні роботи.
На розвиток культури – 3,6 млн гривень
Керівникам району випало декілька разів називати ту саму цифру, що її учасники координаційної ради спочатку сприйняли, скажімо так, з деякою недовірою. Потім було подано інші документи, розрахунки. І вже голова облради В.М. Новацький іще раз переконав присутніх: так, біляївці в поточному році на розвиток культури передбачили в своєму бюджеті понад 3,6 млн гривень.
- Загалом наш бюджет, - скаже у своєму виступі голова Біляївської райради О.Ф. Семенов, - мали виразну соціальну спрямованість. Піклування про людей, підтримка їх, стали для нас справою першорядною.
Цього року в районі грунтовно заходилися коло розбудови та розвитку культури на селі. І та цифра в бюджеті, про яку вже мовлено, дозволила провадити справу з розмахом, доладно, не лише в самому райцентрі, але й у віддалених селах району. Останні слова – не просто повторення усталеного штампу в статтях і виступах.
Нагадаємо читачам, що район займає 1,5 тис. квадратних кілометрів, і на його території є 56 великих і малих населених пунктів. І в тій соціальній програмі про кожен із них окремий рядок, що засвідчили присутні на засіданні сільські голови.
І ось іще одне підтвердження того. В районі є 81 установа культури та мистецтва, зокрема 40 будинків культури, централізована бібліотечна система, до якої приналежні 39 сільських філій.
Та не стомлюватимемо читача цифрами. Лише додамо, що начальниця обласного управління культури Н.М. Бабіч, звітуючи на координаційній раді, не раз ставила біляївців за взірець і наполегливо просила керівників районів наслідувати тих. І в ремонті будинків, і в придбанні музичних інструментів, і в роботі з кадрами...
Чого вартий, наприклад, концерт, що його дали самодіяльні артисти району. Це й самодіяльністю якось важко назвати. Біля дверей Будинку культури гостей зустрічав духовий оркестр – лауреат міжнародних конкурсів. Він із села Троїцького, і очолює його М.І. Микитюк. Тут-от він і багато хто з його колег із району одержать іще й грамоти за свою багаторічну працю.
Потім, уже в залі, виступатимуть інші оркестри, виконавці пісень і танців. Багато хто з них також лауреат різних престижних конкурсів. А де ще в області можна зустріти ось таке: один ансамбль народних інструментів “Полянка” із сільського будинку культури... третього кварталу, а “шумовий ансамбль” із того-таки села, тільки... першого кварталу.
Та, як мовиться, все те треба побачити й почути. І повезти з собою не тільки незабутні враження, але й готовність повторити багато що і в себе вдома. На те ж бо й провадяться виїзні засідання.
В селі мешкають оптимісти
В селі Яськи, наприклад, учасники засідання були гостями у прикордонників, відвідали місцевий музей. І тут вони ще раз переконалися, що там, на пленарному засіданні, наводилися не абстрактні цифри. І в цьому селі знайшлися люди, справжні ентузіасти музейної справи, які по крихтах відновили багатовікову історію Ясьок.
Сільський голова А.А. Гритенко, з десятирічним стажем на цьому посту, не без гордості розповідає, як вони нещодавно зустрічали в себе Прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича, як Віктор Федорович спілкувався з селянами – легко та просто, як то кажуть, без перекладача. І побідкалися: адже в селі є одне велике лихо – підтоплення багатьох будинків у весняну повінь.
- Зізнаюся, мені якось навіть незручно було турбувати високого гостя своїми місцевими проблемами, - говорить сільський голова. - Але, виявилося, він не просто обіцяв допомогти, а буквально за кілька днів ми вже здобули добру підтримку.
Другий населений пункт, куди приїздили учасники засідання, - це всім відомі Маяки. Та одна справа проїхати через село в той чи інший бік, побачивши крізь шкло автомобіля розрослий ринок і доглянуті вулиці та будинки, і зовсім інша – зупинитися, придивитися зацікавлено та ще поспілкуватися з вельми приємним і досвідченим співрозмовником – сільським головою І.С. Войцеховським. Гостям сподобався і двоповерховий будинок сільської ради, і просторі кабінети, якими не можуть похвалитися навіть деякі голови райрад. Та головне, звісно, не це. В тутешньої сільської ради бюджет переважає за 600 тисяч гривень, 400 з яких – власні кошти. Недавно закінчено ремонт середньої школи, де навчаються 870 дітей. А загалом у Маяках мешкають майже шість тисяч чоловік.
І хоча через село проходить траса Одеса – Рені, і до обласного центру їхати якась дрібниця, багатьох людей це не приваблює. Вони знаходять роботу не у великому місті, а тут, де функціонує ТОВ “Агрофірма “Маяки”, очолювана депутатом облради К.Л. Любчиком, рибсільгоспкооператив “Придністровець”, понад сорок інших об’єктів, що надають робочі місця всім охочим і вчасно платять, отож про заборгованість і не йдеться.
Сільський голова налаштований вельми оптимістично: з мертвої точки зрушили, село підіймається, набуває розвитку. Працювати стало значно легше. Аби тільки не завадили всілякі там любителі все перелаштовувати та переробляти.
Ігор Семенович, звісно, через скромність не сказав, чого йому варті ці сільські зміни. Як і решті 25 депутатам. Зате наслідки очевидні: новобудови, газифікація села, розвиток його інфраструктури, створення нових робочих місць.
... Підсумки роботи координаційної ради підбивалися в Маяках. Біляївські керівники здобули дуже високу оцінку. З усього видно, що район поступово почав за багатьма показниками виходити на провідні позиції в області. Та про це розповідь ще попереду.
