Понад третину населених пунктів Одещини – підтоплено...
Будинку, вже немає. А був він добротний, із силікатної цегли, будувався на багато років. Та ж не було ні землетрусу, ні повені. Просто господареві, перш ніж споруджувати житло біля моря, потрібно було порадитися з фахівцями щодо інженерно-геологічного стану обраної території.
– Коли ця людина звернулася до нас, будинок (вірніше, те, що від нього на ту мить залишилося), врятувати, на жаль, уже було неможливо, – говорить заступник начальника Головного управління житлово-комунального господарства, енергетики та енергозбереження – начальник управління інженерних мереж і захисту території Одеської облдержадміністрації Олександр Нагребецький. – Якби він звернувся вчасно, – веде далі Олександр Сергійович, – ми б проконсультували його, видали технічні умови на розробку проектно-кошторисної документації, погодили проект будівництва. А так, простіше кажучи, людина побудувалася “на зсуві”. Через незнання – але йому навряд чи від того легше. Де ж сталося лихо? У селі Фонтанка Комінтернівського району.
Повідомляємо подробиці
У селі Фонтанка Комінтернівського району, починаючи від 50-х років минулого століття було споруджено десятки індивідуальних житлових будинків, школа, лікарня, Будинок культури та інші об’єкти громадсько-культурного призначення. Було проведено централізований водопровід, але без... централізованого водовідведення (каналізації). Також не були облаштовані зливова каналізація, лотки вздовж доріг. Самозахоплення ділянок призвели до перекриття огорожами й іншими спорудами балок і байраків, які є природними дренажами для стікання води атмосферних опадів. Скидання госппобутових вод населенням здійснюється переважно в колодязі фільтруючого типу, інтенсивно поливаються городи. Стікання води атмосферних опадів із території села не відрегульоване, і вона (природного та техногенного походження) дренується у грунт.
До речі, теперішній цикл активізації зсувів грунтів у с. Фонтанка розпочався 1983 року. За цей період пруг зсуву посунувся до 70 м у глибину плато, було втрачено близько 23 тис. кв. метрів території, зруйновано понад 40 індивідуальних житлових будинків, ділянки проїжджої частини вулиць, водопроводу, лінії електропередач. Під загрозою руйнування тут останнім часом перебувають 17 житлових будинків. У майбутньому, якщо не вжити заходів інженерного захисту території, кількість їхня зростатиме.
Наслідки такого недооцінювання, на жаль, дуже тяжкі. Наведемо інші приклади, бо дане питання злободенне. Руйнування бази відпочинку “Анастасія” на морському узбережжі біля села Нова Дофинівка того ж Комінтернівського району. Тут без розробки проектної документації та відповідних погоджень було розпочато роботи щодо підрізання основного схилу плато, що призвело до утворення й активізації зсуву значних розмірів (800х50 м). Зруйновано понад 10 дачних будиночків, пошкоджено під’їзну дорогу та лінію електропередач. Руйнування декількох гаражів гаражного кооперативу в смт Чорноморське. Аварійний стан школи в с. Шершенці Кодимського району (до речі, теж нового добротного будинку). Загроза руйнування будинків дитячого кістково-туберкульозного санаторію “Затока” та дитячого садка в смт Затока внаслідок розмивання пляжу та захисної дамби. Загроза індивідуальним житловим будинкам (понад 30) в с. Шабо Білгород-Дністровського району внаслідок розмивання берега Дністровського лиману. Руйнування цвинтарів в Іванівському районі внаслідок розмивання берега Хаджибейського лиману. Загроза руйнування індивідуальних житлових будинків та інженерних комунікацій у м.Котовську внаслідок ерозії ярів...
Загрози, руйнування... Звісно ж, є їм і об’єктивні пояснення. Природа! І справді, за кількістю надзвичайних ситуацій, що сталися під впливом природних і техногенних чинників, Одеська область є однією з найнещасливіших територій. За цими показниками вона посідає третє місце в Україні. Передують Донецьк через велику кількість шахт, і, отже, порожнин. І Карпатський регіон, де без ладу вирубувалися ліси.
Найнебезпечнішим процесом є зсув грунтів. На сьогодні в межах області зафіксовано 5481 зсув (що становить 27,4% загальної кількості зсувів, які відбулися в Україні). Площа території, зруйнованої зсувами, становить 105 кв. км, а зсувонебезпечної – 6027 кв. км (відповідно, 0,3% та 18,1% загальної площі області).
А ось найзбитковішими в області є наслідки підтоплення територій підземними водами: соціально-економічні втрати, пов’язані з підтопленням тільки міст і селищ, щороку перевищують 210 млн грн – 10-12 тис. грн на гектар. Загалом на території області виявлено 392 населених пункти з різним ступенем підтоплення територій (33% загальної кількості), з яких 40% – міста та селища (74,1% їхньої загальної кількості), площа підтоплених територій міст і селищ області становить 21268 га, або 39,8% їхньої загальної площі. І ще 98 населених пунктів перебувають у зоні потенційного підтоплення.
Крім того, є ще ерозія грунту (розмивання грунтів, утворення балок і ярів). Нею охоплено 12 тис. кв. км (36% загальної площі області, особливо північна та північно-західна її частини). Ерозія знищує шар чорнозему сільгоспугідь, що призводить до замулювання русел водостоків і, як наслідок, підтоплення територій і активізації зсувних процесів. І – абразія, тобто розмивання морського берега хвилями.
Для довідки
Територією області течуть 34 базисні річки, зокрема багатоводні – Дунай, Дністер і Південний Буг; є 21 озеро, 55 водосховищ і понад 800 ставків. Загальна довжина берегової смуги водостоків і водойм становить понад 5000 км. На більшій частині території області – на площі 26,3 тис. кв. км (64% загальної площі області) розповсюджені лесові та лесоподібні грунти, які мають просадкову властивість. Багато об’єктів розташовані в зоні впливу підземних порожнин (карст, гірські виробітки). Карстові явища в межах області розвинуті на площі 3,5 тис. кв. км. Загальна довжина морського узбережжя в межах області становить 261 км, із яких абразивно-зсувних – 26 км, абразивно-обвальних – 20 км, акумулятивних – 200 км і штучно укріплених – 15 км.
Таким чином, доходимо висновку: в області надзвичайно активно розвиваються різноманітні екзогенні геологічні процеси (ЕГП), що про деякі з них ми розповіли. То що ж треба діяти, аби вберегтися від можливого лиха?
– Зрозуміло, з матінкою-природою не потрібно, та й марно, змагатися, як то собі часто дозволяє людина, – наголошує Олександр Нагребецький. – З природою потрібно співпрацювати! А ще краще – дружити. І тоді ми уникнемо багатьох “рукотворних” НП. Адже все, про що ми ведемо мову, тим чи іншим чином спровоковано саме безвідповідальністю людей. Насамперед ігноруванням заходів щодо інженерного захисту територій, правил забудови та утримання територій із проявами ЕГП, яких можна було б уникнути, вчасно одержавши в нашому управлінні технічні умови на освоєння територій. Для цього ми маємо добру нормативно-правову базу (Указ Президента України, постанови Кабміну України, відповідні розпорядження Одеської облдержадміністрації).
Офіційно
В разі, коли будівництво було здійснене без розробки на підставі технічних умов проектної документації, і об’єкт потрапив під вплив небезпечного геологічного явища (зсуви, підтоплення тощо) потрібно негайно звернутися до фахівців з метою визначення геологічного явища, встановлення причин його виникнення, розробки технічних умов на ліквідацію процесу та запобігання його активізації в майбутньому.
– Олександре Сергійовичу, а чи є приклади “правильного” освоєння територій, зокрема й проблемного характеру?
– Звичайно. Таким прикладом освоєння узбережжя може слугувати, скажімо, діяльність ТОВ “БЕЛЛ”. Вони взяли в оренду ділянку узбережжя біля с. Ліски Комінтернівського району. Орендарі одержали технічні умови на проектування, замовили проект протизсувних та берегозміцнювальних заходів і здійснили їх. Тепер тут створені впорядковані штучні тераси, набережна, широкий пляж, які приваблюють відпочивальників і “тішать око” туристів і гостей, що прибувають до нас морським шляхом.
