Віталія Мандриченка із СВК «Родина» знають не тільки як наймолодшого із головних агрономів у Саратському районі, але й як освіченого і перспективного сільськогосподарського фахівця. Професійний успіх Віталія можна оцінювати по-різному. Хтось може назвати його просто щасливим за долею. Але сам Мандриченко, який у травні відсвяткує своє тридцятиріччя, вважає інакше.
– Легких шляхів не буває, – зауважує він. – На долю кожного впливає його ставлення до конкретної ситуації. Переконався і на власному прикладі, й на досвіді інших, що, чим складніша і відповідальніша робота, тим швидше людині вдається відбутися як особистості. Будь-який життєвий іспит має не послабляти, а додавати стійкості й досвіду.
Родом Віталій із саратської Плахтіївки. За переказом, таку назву село одержало тому, що його мешканки носили особливі спідниці, а походили плахтіївці з числа державних селян-переселенців Катеринославської губернії, які заснували село в 1830 році. Її жителів, зокрема, чоловічу половину, завжди вирізняли завзятість у досягненні мети.
У сім’ї батька Віталія, селянина Юхима Дмитровича Мандриченка, який віддав колгоспу майже піввіку важкого трудового життя, було шестеро синів. У школі Віталій навчався успішніше за братів. І коли вступив до Одеського сільгоспінституту на факультет “Плодоовочівництво і виноградарство”, вся сім’я дружно підставила плече, допомагаючи переборювати матеріальні труднощі, пов'язані з навчанням.
Стаціонарне навчання за фахом вчений-агроном закінчилося в 1997 році. Але для державного дипломника вакансій у рідному селі не знайшлося. Через півтора місяця пошуків підвернулася близька за фахом посада в селі Введенка. Роботою молодий фахівець дорожив, але серце линуло до рідних місць, до рідної Плахтіївки.
У народі існує думка, якщо бажання людини чисте і щире, воно обов'язково буде підтримане небесами. Через деякий час над Віталієм “змилостивилися в небесній канцелярії”: вдалося зіграти весілля із Тетяною, шкільною любов'ю із Плахтіївки. І, як на замовлення, вакантне місце агронома в 5 механізованому загоні СВК “Родина” звільнилося. До молодого фахівця придивилися, і в жовтні 2001 року його призначили головним агрономом “Родини”.
З того часу під контролем головного агронома Віталія Юхимовича Мандриченка близько 12 тисяч гектарів землі. Непросто впоратися з такими площами, чітко дотримуватися технології. Тому навіть особистий час буває часом підлеглий професійному інтересу.
Нові сорти традиційних і нетрадиційних сільськогосподарських культур знаходять застосування на полях “Родини”. Обґрунтований ризик і сміливі агрономічні експерименти дають найчастіше приємні результати. Взяти врожай минулого року. Із ранньої зернової групи взяли по 44 центнери на круг. А були й такі поля, де збирали по 60 центнерів з гектара. Соняшник дав по 19 центнерів з гектара.
Всіляко підтримує Мандриченко курс на вирощування кукурудзи на корм і для хлібофуражного балансу. Експерименти з цією культурою, особливо в останні два роки, приносять непогані результати.
Кормовий клин у господарстві витримано за необхідними нормами і складає близько 25% посівних площ. Інакше не може бути: в “Родине” добре розвинуте тваринництво. Тільки поголів'я ВРХ нараховує понад 3,5 тисячі голів. Зелений конвеєр минулорічної весни почався 16 квітня. За період різнотрав'я корівки покуштували люцерну, еспарцет, багаторічні бобові трави, безліч однолітніх. За наполяганням вимогливого агронома серед нетрадиційних культур на полях є хрестоцвітні: свиріпа, тіфон, суміш зеленоукісного жита з викою. І з кожним роком у господарстві намагаються ущільнити кормові по гектарах, але розширити за терміном подачі кормів.
Для врожаю нинішнього року тут постаралися виконати все можливе. Комплекс осінньо-польових закінчили в кращі агротехнічні терміни, також встигли зорати весь зяб під ярові культури. З осені засіяно 5200 га озимих, у тому числі, півтори тисячі гектарів озимої пшениці з внесенням міндобрив. Для посівів використано, переважно, своє зерно високих репродукцій. Але додатково закуплені елітні сорти Одеського селекційно-генетичного інституту.
Познайомившись зі справами господарства, поговоривши з людьми, переконалися, що в даному випадку із кандидатурою головного агронома “Родине” пощастило. І в той же час подумала про такі сумні факти, коли випускники аграрних університетів та інститутів, озброєні новітніми знаннями, залишаються незатребуваними і змушені поповнювати лави рядових продавців або вантажників. Але ж їхня компетентність, молодість і здоровий оптимізм сьогодні вкрай необхідні на селі! Тільки добрі спогади викликають рознарядки випускників вузів, які канули в Лету. За старих часів молодий фахівець, що прибув на село, був забезпечений гарантіями в професійному, соціальному плані, та й з багатьох інших питань. Сьогодні, на жаль, все виглядає інакше.
Дуже втішним у цьому зв'язку можна вважати те, що в деяких районах вже здійснюються програми “Кадри агропромислового комплексу”. Наприклад, у Комінтернівському й у Білгород-Дністровському районах. У минулому, 2004 році, Білгород-Дністровська райдержадміністрація уклала договір із дев'ятьма майбутніми фахівцями сільського господарства, нині студентами Одеського аграрного університету. Сьогодні молоді люди одержують щомісячну стипендію від району. І після закінчення навчання будуть зобов'язані протягом трьох років відпрацювати в його господарствах. До речі, прийняття даних програм на сесіях одержує схвалення депутатів усіх рівнів. Наприклад, у бюджеті 2005 року повноважні представники громади Білгород-Дністровського району для майбутнього залучення молодих фахівців удвічі збільшили суму щодо фінансування програми “Кадри АПК”.
Саратський – Білгород-Дністровський райони
