Особлива увага приділятиметься заходам, спрямованим на стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва.
Спеціалізовані автомашини з написом “Балта-хліб” щоденно курсують по шляхах до Саврані, Красних Окон, Котовська, Любашівки, поставляючи у ці райони продукцію однойменного товариства. Доречно сказати, що жителі й інших областей смакують хлібом, булочками, тістечками та тортами, що випікає ТОВ “Балта-хліб”. Очолює товариство підприємець Юрій Герасименко. Він кілька років тому, образно висловлюючись, вдихнув друге життя у місцевий хлібозавод. Як результат, значно збільшилась кількість працюючих, розширився асортимент продукції (понад 100 найменувань). Тепер шукають ринки збуту продукції, бо конкуренція – серйозна. Головне, щоб вона (конкуренція) була здоровою, як це передбачено чинним законодавством.
Герасименко зажив доброї слави в окрузі, як щедрий спонсор. Підтримує місцеву освіту, медицину, культуру. Приміром, сам подав приклад, і з його ініціативи заможні люди облаштовують палати для хворих (з телевізором, холодильником, меблями та медичним обладнанням). Це своєрідна шефська допомога.
Серед малих підприємств Балтського району є ще ряд успішних. Це – райавтодор (керівник Сергій Матевосян), що займається будівництвом і ремонтом доріг. МКП “Водоканал” (Сергій Коновал) взялось за вирішення проблем з водопостачанням та водовідведенням. ТОВ “Адоніс” (Людмила Рязанцева) успішно здійснює торгово-роздрібні операції. Широкий спектр діяльності приватного підприємця Сергія Хлівнюка. Він вирощує сільгосппродукцію, реалізує автозапчастини, має оптово-роздрібну базу. Не випадково він нагороджений грамотою облдержадміністрації. Торговельна фірма “Україна” (Дора Бендюк) у своїй мережі має 4 магазини, що обслуговують населення західної частини міста. Знають балтяни магазин “Айсберг” (Людмила Каліна). Перелік підприємців, що займаються малим та середнім бізнесом, можна продовжити. Як повідомив спеціаліст управління економіки Балтської райдержадміністрації Анатолій Рибицький, в районі зареєстровано 162, а діє 113 малих підприємств, на яких зайнято 1681 працівник. Фізичних осіб у цій сфері – 1705. Питома вага малого та середнього бізнесу у загальному випуску продукції складає 7,9 відсотка, а відрахування до бюджету – 37,5 (2586,6 тис. грн). Ці показники до 2006 року, як передбачається розробленою районною програмою на підтримку малого підприємництва, значно зростуть. До 10 відсотків збільшиться випуск продукції, до 3 млн грн – надходження до місцевого бюджету, кількість працюючих зросте до 1800 осіб.
У районної влади є зацікавленість у подальшому розвитку малого бізнесу. При райдержадміністрації працює координаційна рада з питань розвитку підприємництва. Згідно з розпорядженням голови РДА Василя Степчука, ведеться робота по створенню фонду підтримки підприємництва. Його мета – виділення коштів на інформування, консультування, проведення тренінгів, розроблення бізнес-планів, бізнес-проектів, налагодження зв’язків з південними районами, проведення ярмарків тощо. З метою залучення інвестицій управлінням економіки РДА створюється економіко-інвестиційний портрет району (за зразком м. Ізмаїла). Це своєрідна реклама для залучення в район іноземного капіталу. До речі, такі напрацювання вже має Балтський молочно-консервний комбінат. Його продукція експортується у 15 країн світу. Із західноєвропейськими країнами співпрацює ТОВ “Балтська швейна фабрика”.
У планах держадміністрації створення “єдиного вікна”, “єдиного офісу” з метою запровадження спрощеної системи отримання необхідного пакету документів при започаткуванні своєї справи. До того ж, все буде зроблено у максимально стислі строки. Тут бажано було б, щоб держава подбала про пільгове кредитування початківців-бізнесменів. Поки що стартовий капітал на розвиток власної справи можна отримати, як безробітний, лише у центрі зайнятості. Тут скористались цією можливістю у 2004 році 100 осіб, яким виплачено 125 тис. грн. У центрі зайнятості можна отримати відповідну фахову підготовку і перепідготовку.
І все ж таки малі підприємства Балтщини не досягають бажаного рівня: 60 – 70 відсотків валового внутрішнього продукту району. Вони забезпечують лише 7,9 відсотка від загального виробництва. Хоча протягом останніх років є зростання обсягів продукції у розрахунку на одне мале підприємство. Аналізуючи їх діяльність, можна сказати, що більшість відходять від стереотипу купівля-продаж і займаються виробництвом та переробкою продукції, що з часом значно оздоровить економіку району. Але, на жаль, випала з поля зору сфера послуг у селах. Тут практично скрізь відсутні лазні, перукарні, ремонтні майстерні. Та й у місті немає лазні, хімчистки.
Для тих, хто бажає розпочати свою справу, непочате поле роботи. Аби не зволікали, підбадьорю. Мій знайомий – бізнесмен відмовився від запропонованої доволі пристойної посади на державній службі. На моє “чому” відповів:
– Я свою справу не залишу. Хоч і нелегко далась, зате тепер маю непогані результати.
Упевнена, чимало балтських бізнесменів, як і мій знайомий, також свою справу не залишать.
Балтський район
