Мер міста Балти Олександр Юрійович Гедзун – людина оптимістична. Його мрій і сподівань на краще не розбила фінансова скрута, що спіткала в перший рік перебування на цій посаді – 2004-й. Не подумайте, що це такий собі Манілов. Тут все реально. Наведу кілька прикладів із того, що, попри брак коштів у міській скарбниці, все-таки вдалося зробити. Прокладено більше двох кілометрів другої нитки напірного каналізаційного колектора, пробурено свердловину для забезпечення водою жителів південної частини міста. Це на кошти, виділені із державного та обласного бюджетів. У реконструкції центральної частини Балти задіяні кошти міського бюджету, приватних підприємців та допомога депутата Верховної Ради Леоніда Клімова. Газифікація здійснюється за підтримки городян. Спільно з мешканцями вулиці 40 років Жовтня тут прокладено тротуар. З ініціативи жителів будинку № 24, що по вулиці Шевченка, на їх власні кошти перекрито дах, а міська рада прийняла рішення про відшкодування витрат за рахунок сплати за комунальні послуги.
Здавалося б: чого ще потрібно міському голові за такої підтримки виборців? Його розуміють, йдуть назустріч, готові допомогти. А що він може сказати у відповідь? За звітом, минулого року – скрізь недофінансування. Не з вини мера. Почалося все з того, що чотири місяці затверджувався бюджет. Строки затягнулися до квітня, бо не хотілося відривати від міста 522 тис. грн, що вилучалися до районного бюджету. От і пішло все шкереберть. Приміром, із необхідних 400 тис. грн на утримання і розвиток комунальних служб, забезпечення належного санітарного стану та освітлення міста залишилося всього 108 тис. грн. Подібне і з фінансуванням дитячих садків. На харчування дітей виділено 13,5 тис. грн при потребі в п’ять разів більше. Міському голові довелося викручуватися, коли у грудні через борг хлібозаводу (3 тис. грн) була загроза непостачання хліба дошкільнятам. Виручив директор ТОВ “Балта-хліб” Юрій Герасименко – попри заборгованість не припинив завезення хліба дітям. У борг здійснюється опалення закладів дошкільного виховання. Все це гнітить душу міського голови. Олександр Гедзун час від часу запитує себе: чому сусіди-котовчани на утримання комунальних служб свого міста виділили 2,5 млн. грн, а у Балті спромоглися на суму 108 тис. грн. Це у 10 разів менше. Якщо порівнювати за кількістю жителів, то в Балті проживає 20 тис., а в Котовську – 40, тобто в два рази більше, але ж не в десять. А звідси і різниця у “зовнішності” міст-сусідів.
Усе то було у минулому 2004 році. Балтський міський голова, із притаманним йому оптимізмом, витримав бюджетне безгрошів’я, сподіваючись, що цього – 2005-го, подібне не повториться. Міська рада у січні затвердила бюджет, збільшений на 204 тис. грн порівняно з попереднім роком.
– Звичайно, навіть за умови збільшення бюджету (без вилучення), коштів на всі потреби не вистачає, – коментував Олександр Гедзун. – Та позитивним є те, що їх передбачено і на благоустрій, і на газифікацію, і на освітлення. Я взяв на себе відповідальність за збільшення доходної частини і впевнений, що план по прибутках буде виконано, – переконував мер.
Він аргументував: резерви для цього є. За прогнозом, збільшаться надходження сплати ринкового збору, земельного податку тощо. Але, на жаль, ситуація повторилася, як кажуть французи: дежа вю – це вже було, ми про це вже чули. Знову вилучення коштів. Райдержадміністрація внесла свої корективи до вже прийнятого депутатами міської ради бюджету. Скарбниця міста зменшилась на 160 тис. грн. Значно скоротилися видатки на утримання дитсадків, благоустрій, а на газифікацію та освітлення міста не залишилось нічого.
– Незрозуміло, з яких причин місту пропонується зменшення доходної частини, які для цього підстави, – намагається знайти істину мер. – План по бюджету минулого року практично виконано. Наші розрахунки підтверджуються. Балта – не село, і живе не від сплати за землю. Міська скарбниця поповнюється, зокрема, з прибуткового податку. З урахуванням того, що зарплата у бюджетній сфері зросла, сума надходжень з цього виду податку гарантовано збільшиться, – доводить міський голова.
Зрозуміло: йому болить, що місто буде неблагоустроєним, неосвітленим. І знову нереалізованими залишаються реальні плани поліпшення добробуту балтян.
м. Балта
