Керівники міцних господарств, добре відомих не тільки в Комінтернівському районі, а й в області, наприклад, очолювані Володимиром Руденком, Романом Отчичем, Пилипом Бабаликом, почали цей шлях випробувань і сподівань одразу ж після збирання рясного торішнього врожаю. І сьогодні у них є насіння необхідної кондиції. Причому, в обсягах, які навіть перевищують потреби. Немає нагальних нині проблем і з пально-мастильними матеріалами. Техніка відремонтована і вивірена за контрольними параметрами. Кадри механізаторів підібрані і навчені, для них створені необхідні побутові умови. Тут і про підживлення посівів подбали, з навалою мишей вели і ведуть боротьбу. У них дотримана і сівозміна. Одне слово, робиться все можливе і неможливе, щоб зібрати вагомий врожай, спрацювати з прибутком.
Але поряд з цим є і господарства, стан справ у яких далекий від нормального. Є і такі, де пального “кіт наплакав”, техніка до пуття не доведена, з кадрами – проблема. Уся надія на кредити. Але хто дасть кредит тому, у кого немає під нього належної застави? Таким “хазяям” навіть колеги, здатні надати допомогу, бояться довірити свої, нелегкою працею зароблені кошти, тому що в них немає впевненості в тому, що вчасно одержать назад хоча б те, що дали, так би мовити, під слово честі.
Дехто думає, що про долю таких, як прийнято говорити – “лежачих”, господарств не варто і мову вести. Сьогодні у всіх сферах утверджуються ринкові відносини, ось нехай вони і виживають самі, як можуть, в умовах конкуренції. Не піднімуться, отже, так тому і бути.
Інша позиція щодо цього у переважної більшості депутатів Комінтернівської райради і, зокрема, у його голови Василя Симулика. На багаторічній практиці він переконався в тому, що найнебезпечніше в будь-якій роботі – пустити рішення конкретних питань на самоплив. Якщо керівник сільгосппідприємства розраховує не на власні сили, не згуртовує навколо себе кваліфіковану команду, а покладається на “либонь”, то від цього страждають насамперед ті люди, які довірили йому свої земельні паї. Розвал у господарствах мимоволі породжує у населення зневіру у здатності місцевої влади керувати процесами, які відбуваються в народногосподарському комплексі району, зокрема і в його аграрному секторі. Не буде помилковим висновок про те, що врожай нинішнього року стане своєрідним кредитом довіри до керівників різного рівня, які здійснюють сьогодні свої владні повноваження в нових умовах на основі оновлених вимог. Адже від того, що буде закладено в засіки, залежить наповнення бюджетів, виконання програм економічного і соціального розвитку районів.
Виходячи з аналізу торішніх посівної і жнивної кампаній, було вирішено провести спільне засідання президії райради і колегії при голові райдержадміністрації, обов'язки якого виконує Леонід Коваленко. Мета – з'ясувати справжню картину готовності сільгосппідприємств усіх форм власності до весняно-польових робіт і надати організаційну допомогу на місцях.
У плані підготовки до проведення засідання було ухвалено розпорядження райради про створення робочих груп щодо перевірки готовності господарств до виходу в поле. До них включили депутатів райради і фахівців райдержадміністрації. Наприклад, голова Асоціації керівників сільгосппідприємств району Леонід Коваленко, голова фермерського господарства “Зернове” Григорій Совсун і директор приватного підприємства “Марина” Марина Себова побували в господарствах, що розташовані на територіях Новомиколаївської, Сербківської, Петрівської та Каїрської сільських рад. Робочі групи очолили також директор ТОВ імені Суворова Пилип Бабалик, директор ТОВ “Кордонське” Роман Отчич та інші досвідчені хлібороби. Усім перевіряючим була вручена пам'ятка, розроблена управлінням сільського господарства і продовольства райдержадміністрації, а також контрольні питання, викладені в пам'ятці райради. Першочергова увага приділялася стану тракторів, сівалок, культиваторів, зчіпок, борін, котків, наявності запчастин, умовам праці в майстернях, на ремонтних майданчиках, у полі. Одержання пільгових кредитів, наявність ПММ, мінеральних добрив, структура сівби ярових зернових культур, однорічних та багаторічних трав були в полі зору перевіряючих. Вони цікавилися наявністю планів проведення комплексу весняно-польових робіт. Жодне питання, від якого залежить їх якість, не було обійдене, зокрема і стан заборгованості щодо зарплати. У результаті узагальнення отриманих даних було вирішено запросити на спільне засідання керівників тих господарств, де були виявлені серйозні недоробки.
Розмова, діловий тон якій задали Василь Симулик і начальник управління сільського господарства і продовольства Петро Дворковой, була конкретною та принциповою. Речі називалися своїми іменами. На загальному, у цілому позитивному районному тлі, дисонансом прозвучало повідомлення перевіряючих про те, що, наприклад, у господарстві “Единство” все звелося ледве чи не до трьох “Д” – доживають, доношують, доїдають. У пошуку відповіді на запитання про те, чому таке відбувається, усі зійшлися на непересічній ролі лідера колективу. Справедливі дорікання були висловлені на адресу СТОВ “Ониськове”. Якщо, приміром, у Романа Отчича незаперечний авторитет серед тих, хто довірив йому свою землю, свої долі, якщо він добре розбирається у всіх тонкощах сільського господарства, діє в усьому йдучи від розумного, по совісті, то і результати в наявності: очолюване ним господарство одне з кращих у районі.
Анатолій Бєдний, Володимир Просянко, Сергій Шматоваленко, Микола Ізвицький та інші, що виступили на засіданні, пояснювали непросту ситуацію, що склалася в їхніх господарствах, труднощами, пов'язаними з одержанням кредитів, старими боргами. У цьому зв'язку стоїть питання про більш ефективне використання внутрішньорайонної кооперації. Висловлювалася тривога з приводу невідповідності паритету цін на сільгосппродукцію, техніку та ПММ, що ось-ось можуть подорожчати. Загалом, йшлося про наболіле із сподіванням на те, що держава все-таки повернеться обличчям до сільських виробників. Але основна увага зосереджувалася на тому, що і чому не зроблено в реальних умовах з реальними можливостями. Не можна допустити, щоб земля залишилася не обробленою, щоб поля “гуляли” під непрохідними бур'янами. Навчений життєвим досвідом Леонід Коваленко дав усім керівникам, які допустили нічим не виправдані промахи, можливість у решту часу дуже рано вставати і дуже пізно лягати спати, щоб надолужити втрачене. Його підтримали Роман Отчич і головний ветеринарний лікар району, депутат райради Михайло Орос, котрий нагадав, що без внесення органіки в грунт на високу віддачу землі нічого розраховувати. Він, як і Василь Симулик, забив тривогу з приводу того, що в деяких господарствах почали вирізати велику рогату худобу. Тепер усе поголів'я перебуває під суворим контролем. Саме тваринництво сьогодні (особливо свинарство) може стати надійним джерелом фінансування.
Підбиваючи підсумок зацікавленого обміну думками, голова райради Василь Симулик і виконувач обов'язків голови райдержадміністрації Леонід Коваленко нагадали, що особиста відповідальність з керівників господарств не знімається. Саме вони будуть тримати відповідь перед пайовиками. А з усіма скаргами люди будуть звертатися до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. І в них вистачить повноважень, щоб запитати за законом з тих, хто породив справедливі скарги, і домогтися вживання належних заходів.
Аналізуючи підсумки цієї зустрічі, я особливо виділив той факт, що її організатори не вказували керівникам що, скільки і де сіяти, не намагалися втручатися в їхні фінансові справи, не чинили якогось морального тиску, а допомагали шукати вихід зі становища, що склалося. Щоб не були обмежені інтереси людей чиєюсь недбайливістю і безгосподарністю. І такий підхід дав привід подумати про те, що Комінтернівський район, як і в попередні роки, буде серед лідерів сільськогосподарського виробництва. Але, як відомо, курчат восени рахують.
