До відділення переливання крові Ренійської районної лікарні під’їхало декілька автомобілів із села Плавні. Натовп донорів з найвіддаленішого від райцентру населеного пункту, звісно, здивував медиків. Проходячи огляд у завідувача відділення А. І. Ланецького, чоловіки та жінки розповідали, що мають бажання здати кров для свого односільчанина Костянтина Чебану, який несподівано потрапив до лікарні із захворюванням підшлункової залози.

Хто для них цей 38-річний чоловік? Для одних він став далеким родичем, що називається сьома вода на киселі, для других – сусідом, для третіх – другом дитинства, але для більшості – просто одним із знайомих односільчан. Костя, як виявилося, колись працював на вузлі зв’язку, слідкував за справністю телефонів жителів села Плавні. Останнім часом, коли знадобилися кошти на газифікацію будинку, Костянтин подався на заробітки у Підмосков’я. Ця поїздка, можливо, й підірвала його здоров’я. У хірургічному відділенні Ренійської районної лікарні К. Ф. Чебану була зробили операцію. Для врятування життя знадобилася велика кількість препаратів крові – альбуміну, свіжезамороженої плазми, еритроцитарної масси. Костянтину потрібні були донори, багато донорів...

З села їхали та їхали люди – легковичками, рейсовими автобусами, попутками. За декілька днів у відділенні переливання крові побували 49 плавневців, 25 з них, маючи бажання врятувати Костянтина, стали донорами вперше...

Нині К. Ф. Чебану лежить в гастро-хірургічному відділенні обласної клінічної лікарні. Сюди ми й привезли йому привіт з рідної Бессарабії, де про нього пам’ятають і турбуються.

І, звісно, родина Чебану з подякою згадує односільчан, які прийшли на допомогу в критичну хвилину.

В Україні донорство – безкоштовне й дармове. Кожного року у відділення переливання крові Ренійської ЦРЛ приходять близько 900 жителів, більшість з яких здають кров для своїх рідних або близьких.

Однак, трапляється, до медиків звертаються з корисливих спонукань. Як правило, це безробітні жінки, яким буває нічим нагодувати дітей, а за порцію крові належить компенсація на харчування в розмірі 9 гривень 50 копійок, і замість обіду можна взяти крупу, макарони, маргарин. Іноді потребуючим вдається за кров отримати й більше. Якщо, звісно, трапиться платоспроможний пан, якому потрібні препарати крові (для себе або для родичів), і якому легше за адресну кровоздачу заплатити незнайомій людині, ніж звертатися по допомогу до свого оточення.

Одні у цьому житті приходять на допомогу один до одного за покликанням серця, інші сповідують правило – за все, зокрема й за кров, треба платити готівкою. Різниця ефективності корисної та безкорисливої донорської допомоги медициною не досліджена.