У квітні 1957 року у французькому місті Екс-ле-Бен зібралися представники міст-побратимів з різних країн і заснували Всесвітню федерацію поріднених міст, і з 1963 року щорічно відзначається міжнародне свято побратимів. Сьогодні ВФПГ поєднує понад 3500 міст з понад 70 країн усіх континентів планети. Ця міжнародна неурядова організація поставила собі за мету зміцнення дружніх зв'язків між містами різних країн. Діяльність її підтримує ООН і ЮНЕСКО, місцеперебування організації – Париж.
Але ініціатива побратимства традиційно йде від самих громадян. Традиція була покладена ще в роки Другої світової війни. У 1943 році в непереможений Сталінград надійшов лист із британського міста Ковентрі, теж майже цілком зруйнованого бомбуваннями фашистської авіації. Жителі цього міста, захоплені мужністю міста на Волзі, звернулися до сталінградців із пропозицією встановити побратимські зв'язки. А в 1944 році надійшов подібний лист у щойно визволену від окупантів Одесу - з далекої Канади, союзниці щодо антигітлерівської коаліції й учасниці воєнних дій у Європі. Громадяни міста Ванкувера писали одеситам:
«Прийміть це як знак захоплення і поваги дивовижною стійкістю радянських людей у боротьбі проти фашистських орд, які так безжалісно спустошили вашу країну, як ознаку співчуття, доброзичливості і дружби до народу Радянської Росії і міста Одеси. Муніципалітет міста Ванкувер вважає за честь поріднитися з містом Одесою».
Після Перемоги в Другій світовій війні почалася інша – «холодна». Тільки після її закінчення люди доброї волі знову звернулися до ідеї поріднення. За рік до створення ВФПГ із пропозицією про побратимство звернулося до Одеси фінське місто Оулу. У 1957 році підписані угоди про побратимство з британським Ліверпулем і італійською Генуєю. У 1958-му побраталися з Одесою болгарська Варна й угорський Сегед. У 60-і роки – югославський Спліт і японська Йокогама, у 70-і – французький Марсель, американський Балтімор і офіційний протокол про побратимство підписав Ванкувер, у 80-і – іспанська Валенсія й індійська Калькутта. Сьогодні серед 26 споріднених з Одесою міст – Регенсбург (Німеччина), Лодзь (Польща), Пірей (Греція), Хайфа (Ізраїль), Нікозія (Кіпр), Циндао (Китай), Стамбул (Туреччина), а також міста колишнього Союзу, що стали зарубіжжям, - Мінськ, Кишинів, Єреван.
Погляньте на карту світу – наші побратими є майже на всіх континентах планети – у Європі, Азії, Африці, Північній Америці. І зверніть увагу: більшість з них - морські міста з великими портами. Нехай Варна, Констанца, Стамбул зв'язані з Чорним морем, Марсель, Генуя, Спліт, Валенсія, Александрія, Тріполі – зі Середземним, Балтімор стоїть на березі Атлантичного океану, Калькутта – Індійського, а Йокогама – Тихого, але, як говорили древні, моря не роз'єднують, а з'єднують народи.
Звичайно, у часи Союзу міцнішими і різноманітнішими були економічні й культурні зв'язки з побратимами з країн соціалістичного табору. Досить навести в приклад спільні соцзобов'язання одеських і варненських моряків, транспортників, будівельників. Регулярними і широкомасштабними були Тижні дружби зі спорідненими містами.
Але міцніло взаєморозуміння, розвивалися дружні зв'язки і з містами з капіталістичних країн. Тим більше, що між побратимами багато спільного. Так, з італійською Генуєю у нас є і спільна історія. У середні віки кораблі Генуезької республіки були частими гістьми в Північному Причорномор'ї, де кілька сторіч існували їхні факторії з фортецями, схожими на нинішню Білгород-Дністровську фортецю. На картах і лоціях-портоланах генуезців попередниця Одеси позначена Джинестрою. Настільки ж частими були заходи торговельних вітрильників Генуї по пшеницю в молоду Одесу. У нашій спільній історії й участь в Русі Опору під час Другої світової війни – дотепер там шанують пам'ять про сміливого одесита Сашка, бійця партизанської бригади в горах і лісах Лігурії. Зв'язки зі спорідненим італійським містом не обмежувалися обміном офіційних делегацій. Популярними були Тижні Одеси в Генуї і навпаки.
Ще приклад - місто Балтімор, штат Меріленд, США. Так, він розташований за тисячі миль від Одеси, але теж давнє морське місто. І от відтіля надійшов лист із запрошенням нашому вітрильному барку «Товарищ» на ювілейні урочистості з нагоди 175-річчя найдавнішого американського вітрильного судна – фрегата «Констелейшн». І «Товарищ» перетнув океан, курсанти брали участь у ювілейному параді, приймали гостей у себе на борту, знайомилися з містом, побували у Вашингтоні і Нью-Йорку. А Одесу відвідала знаменита в Америці вітрильна шхуна «Pride of Baltimor II» («Гордість Балтімора», точна копія столітнього ветерана). В 1997 році, коли Балтімор святкував своє 200-річчя, з Одеси в місто-побратим відправили для меморіальної брукованої площі гранітний камінь з одеськими символами, а також символічну медаль Одеси для закладання в капсулу побратимів, яку розкриють через 100 років.
Дружні зв'язки налагоджені між журналістами міст-побратимів. Так, в Одесі зустрічали 26 репортерів газети штату Мериленд «Балтімор Сан». Давно дружать і обмінюються делегаціями, випускають обмінні сторінки у своїх газетах колеги з «Вечерней Одесси» і «Калеви» з фінського міста Оулу. Такі ж зв’язки зав'язалися у свій час між оульскою «Кансан Тахто» і «Чорноморською комуною».
Прикладів такої співдружності чимало і серед побратимів інших професій – університетських вчених і студентів, інженерів і лікарів, вчителів і юристів, архітекторів і художників. А в останні роки частими стали контакти і ділових людей, які приймають спільні проекти. Недарма говориться: дружба не знає кордонів.
