Землі акціонерного товариства “Заря” розкинулися на пагористій місцевості уздовж кордону з Молдовою. Від цього ландшафту й назва села – Височанка. Там зараз закінчується сівба пізніх культур – соняшнику й кукурудзи.
До місця подій нас везе голова агропідприємства О. В. Гуцол. На сівбі соняшнику на одному полі працюють зараз чотири агрегати, а на другому пагорбі, майже біля самого обрію, ще два. Коли трактори стали наближатися до нас, я здивувався тому, що техніка нова.
- Звідки таке багатство? – вирвалося запитання.
- У нас не тільки два нових трактори, але й сучасний комбайн “Славутич”, п’ять сівалок, три важкі дискові борони, 10 культиваторів, - відповів голова.
- Ви, напевно, брали кредити, які доведеться погашати?
- Ні. Банк допоміг нам кредитами ще в березні минулого року, а вже з листопада ми з боргами повністю розрахувалися.
- На ремонт старої техніки теж треба чимало грошей?
- Звісно. Але її, вважайте, лишилося всього 15 відсотків.
Милуючись панорамою весняних польових робіт, відразу ж подумав про дизпальне, яке стало дорогим і малодоступним. Мій співрозмовник пояснив:
- Пальним ми запаслися завчасно, і його нам вистачить до пізньої осені.
Звісно, кожний селянин, читаючи ці рядки, відразу ж запитає: звідки гроші? Справа в тому, що головним постачальником оборотних коштів в “Зорі” є тваринницькі ферми. Тут є в наявності 370 голів ВРХ, 480 свиней, дві тисячі овець. І прибуток вони дають помітний. Господарство щорічно продає близько тонни молока, а щомісячно – 2,5 тонни свинини. Ось і довели в минулому році рівень рентабельності по господарству до 21 відсотка.
Тому і сільгоспроботи йдуть без затримки, і на фермах порядок, і соціальна сфера не забута. Гордість Олександра Васильовича – новий дитсадок на 50 дітей. В селі працюють олійня, млин. Школярі щорічно їздять на екскурсії до Одеси, Києва, в Крим і Карпати. А будувати Гуцул любить, це у нього з того часу, коли, будучи молодим сержантом, споруджував об’єкти Олімпіади-80.
Дружать селяни і з сусідами-прикордонниками, допомагають їм транспортом і людьми для об’їзду контрольної зони. А колишній танкіст, завідувач току Григорій Різниченко нагороджений медаллю “За сприяння в охороні державного кордону України”.
Але кордон не постійно на замку. І люди в суботу і неділю з України і Молдови можуть ходити один до одного у гості, відвідувати родичів і знайомих. Це стало можливим після відкриття пропускного пункту “Височанське”.
Механізатори та інші хлібороби сьогодні трудяться з особливою ретельністю. І заробіток тут відіграє не останню роль. А отримують вони за свою роботу в полі щоденно по 50 гривень. І зарплатня тут не затримується: видається 8 числа кожного місяця.
Піднімається “Заря”, починає претендувати на перші ролі в Тарутинському районі. Шкода, землі малувато. Але коли успіхи стануть значними, потягнуться до них люди зі своїми паями.
