Незабаром 9 травня – день Великої Перемоги. Немає більш світлого і сумно-урочистого свята. Йому присвячені вірші Ольги Дубовенко. “Стоїть у селі моїм солдат, / В руках у нього автомат. / Він землю нашу захищав, / За неї він життя віддав. / Приходять до солдата люди, / Приносять квіти звідусюди. / Я, дівчинка Настуся, / Солдатовівклонюся”.Як буде приємно ветеранам – солдатам минулої війни, - якщо ви, діти, подаруєте їм квіти...
Календарик від Ольги Дубовенко
Травень
У травнітравипіднялись,
Такі тендітні і цнотливі.
Прийшло тепло, а разом з ним
І перший грім, і перша злива.
З поштової скриньки
“ Добрий день, “Сонечку”! Я навчаюся у четвертому класі, відмінниця. Вчительку мою звати Ярослава Іванівна, вона в нас дуже хороша. Я прийшла до своїх дідуся і бабусі, у них побачила вашу газету. Мені сподобався дитячий куточок “Сонечко”. Я ходжу до бібліотеки. Найбільше мені сподобалася книга “Горбоконик”. Я його люблю за те, що він всемогутній. Мою маму звати Тетяна Павлівна, тата – Віктор Васильович, вони в мене дуже хороші. І моя сестричка Віка – теж. Вона навчається у 7 класі, весела, ходить до музичноїшколи, грає на фортепіано. У меневдома є обов'язки: я подаювиделки, ложки, ножики і тарілки зі склянками, коли мі сідаємо їсти. У мене є кішка Мотя, собаки: ротвейлер Грей і дворняга Бос. Я їх дуже люблю. До побачення!
Олена Залепа, Красні Окни”.
«Недавно мій дядько подарував мені дитячі куточки «Сонечко». Він залізничник. Загадку я не розгадав, ялишецього року читаю з бабусею та дядьком. Дядько їздитьпо Одеськійзалізниціі мені багато розповідає і привозить книжки. Відгадку я прочитав і вирізав героя СлоненяткоСвітлани Паршенкової. І ще сподобався «Робот» Валентини Барсукової, я і його вирізав. Дядько привезе мені «куточок» ще. З дядькомпоїду до зоопарку.
Вова Корчинський з Вапнярки Вінницької області».
Нам дуже приємно, що наше «Сонечко» світитьтепер і за межами Одеської області завдяки такому турботливому дядькові-залізничникові Вови Корчинського. Сподіваємося, що цей і наступнийномерити, Вово, одержиш. А ми обов'язково надрукуємо для тебе вірш. Спасибі всім нашим читачам – дітям і дорослим! ЧЕКАЄМО ЛИСТІВ!
Читальний зал
Джентльмен
Наш сусід придбав симпатичного чорного цуцика. Покитойзнайомився з подвір'ям нашого двоповерхового будинку, дядько Вітя заходився робити йому будку. Загодинуцуцик, якого назвали Циганом, вже мав, де спати. Кілька собак, якімешкалиунашому дворі і не малибудок, мабуть, добряче заздрили Цигану. Адже почалась осінь,справа, як кажуть, йшла до зими.
Циган, хоч і був кількамісячним цуциком,одразу відчув себегосподарем будки і нікого й близько не підпускав до неї. Щоправда, для симпатичної рудої Дани він зробив виняток. Коли та підійшла до будки, він виліз звідти й завиляв своїм куцим хвостиком. Мовляв, оглядай моє помешкання.
Дана обнюхала будку, зазирнула всередину й подалась геть. Циган після цього уклався в будці й задрімав. А Дана кілька разів підбігала до будки, щось обнюхувала й втікала.
Чому вона так зацікавилась нею, стало зрозуміло наступного дня. Удосвіта, прямуючи до сараю, дядько Вітя побачив у будці не Цигана, а Дану. Це було небачене нахабство. Хіба для цієї шелихвістки змайстровано будку? Дядько Вітя взяв у праву руку палицю й вигнав Дану. Алі наступного ранку історія повторилася. Днів зо п'ять після цього дядько Вітя виселяв з Циганової будки самозвану господарку.
Однак Циган не поспішав до будки. Йому після таких виселень Дани лячно було підходити до свого помешкання. Бачачи це, дядько Вітя зробив Цигану іншу будку. Отак завдяки природній гречності цуцика, Дана отримала власне помешкання. Що не кажіть, а Циган виявився справжнім джентльменом. А це в нашчасдуже велика рідкість.
Микола Гончарук, м. Ананьїв.
Це вірш Світлани Зубко - для Злати Кольцової з Котовська.
Чайканад морем
Чайка над морем парила,
Чайка намвсемговорила:
“ Прекрасенсвободный полет,
Прекрасны закат и восход».
Вот мне бы свободною быть,
Вот мне бы как чайке парить!
Летать в небе чистом и ясном,
О вечном бы петь и прекрасном.
Литкружок
* * * * *
Спасибо вам, родители,
За то, что вы с нами
В трудную минуту до конца.
За то, что вы в душе,
В сердцах наших всегда.
Спасибо вам, родители,
За то, что вы у нас есть.
Хвала вам за все и честь
Спасибо, родители, вам
И вашим добрым сердцам!
Аня МИТЕВА,
село Виноградівка Тарутинського району.
Весна
Весна – прекраснаяпора!
Цветочки расцветают
И птицы разные тогда
К намс юга прилетают.
Длиннее день, короче ночь
И солнышко все ярче.
Весна – прекрасная пора!
Не думайте иначе!
Оля СЕМЕНОВА,
село Баштанівка Татарбунарського району.
З чарівної скриньки
Сімейне свято 8 Березня Вероніка Дмитрівна Рижкова описала на чотирьох аркушах! “Програма свята була складена так, що, крім поздоровлень, ми намагалися довідатися більше про наше місто, прищепити любов до природи, згадати про гарні манери, залучити дівчаток до кулінарного мистецтва, розвинути музичний смак, навчитися відверто визнавати свої помилки, бачити достоїнства інших, дружити з гумором і так далі”. Дівчатка співали, танцювали, демонстрували костюми... А журі обирало кращих і в результаті нікого не скривдила: Аня Рижкова – “Міс Кокетка”, Наталка Самаріна – “Міс Зачарування”, Юля Самарина – “Міс Артистичність”, Саша Яшкова – “Міс Загадка”. А всі дівчатка і їхні сестри Таня та Оля Мушат – справжні “Золоті ручки”, тому що у листі-чарівній скриньці знову багато сувенірів. Спасибі!
А ще – вірші в подарунок до дня народження Наталі Дмитрівни САМАРІНОЇ, мамі Юлі і Наталки. До них – і наші поздоровлення!
От всей души тебе желаем
Остаться навсегда такой,
Какой тебя сегодня знаем:
Красивой, доброй и простой
Пусть будет в жизни все, что нужно,
Чем жизнь бывает хороша:
Любовь, здоровье, счастье, дружба.
А рядом – крепкая семья!
СУБОТНІЙ УРОК
МАТЕМАТИКА (ЦІКАВА)
ГРА В “15” (“ПЯТНАШКИ”)
Цією математичною розвагою американський майстер головоломок Сем Лойд у 70-х роках XIX століття ледве не звів з розуму поважну публіку. У коробочці лежали в правильному порядку 13 кубиків,а 14-й і 15-й були переставлені. Їх-то і потрібно було поставити на місце, не виймаючи, а пересуваючи щораз по одному кубику так, щоб у підсумку правий нижній кут залишився вільним. Захопившись, люди полишали свої справи, але ніхто не міг знайти розв’язання і одержати приз у 1000 доларів – на превелику радість автора головоломки!
Маленьке домашнє завдання від Сема Лойда
Дядько Ройбен відвідав у великому місті свою сестру МеріЕнн. Гуляючи, вони підійшли до одного будинку, і Ройбен сказав, що хоче заглянути до свого хворого племінника. МеріЕнн відповіла, що,оскількиунеї немає хворого племінника, вона почекає брата на вулиці. Які родинністосункиМері Енн і племінника?Завдання, за визначенням містера Лойда, “досить дивне”, але цілком розв'язуване.
ЗАГАДКИ відОленкиЗалепи(1)таГаннусіМитевої(2).
1. Дві голови має, та один лиш хвіст, а ніг має шість. Що воно за диво? Хто з вас відповість? 2. Маленький, зелененький, з вусиками. Десь там грає, сонечко розважає.
НАША ГАЛЕРЕЯ
“На пагорку” Злата Кольцова, м. Котовськ
