На полях південних районів Одещини вже почалися чергові жнива, а в регіоні понад місяць не вщухають скандальні відгомони попередніх. Ідеться про нібито наявні приписки до торішнього найвищого за всю історію області врожаю, що склали від 700 тисяч до мільйона тонн хліба. Олії в огонь до галасу, що вже був ущухав, підлила думка з цього приводу губернатора Одещини Василя Петровича Цушка, висловлена ним на недавній прес-конференції (про неї розповідалося і в нашій газеті, і в інших засобах масової інформації). Власне кажучи, ця подія послугувала приводом для проведення прес-конференції головою постійної комісії Одеської облради з питань аграрної політики, земельних відносин і адміністративно-територіального устрою Анатолієм Михайловичем Мирошніковим на тему “Приписки до врожаю 2004: правда чи вигадка?”.
Своє спілкування з журналістами Анатолій Михайлович почав з інформації про те, що, припущення фахівців, які висловлювали надії на добрий хліб поточного року, справджуються. Як показують перші намолоти в господарствах Кілійського, Ізмаїльського й деяких інших районів південної зони, врожайність нині – на рівні торішніх показників. І зараз найголовніше – зібрати все вирощене без зволікань, не допустивши втрат.
- Ну, а тепер перейдімо безпосередньо до теми нашої прес-конференції – “Приписки: правда чи вигадка?”, - сказав далі А.М. Мирошніков. - На прес-конференції, - проведеній губернатором Одеської області В.П. Цушком 18 червня поточного року, була озвучена інформація про те, що в Одеській області 2004 року було приписано від 700 тисяч до мільйона тонн зерна. Зокрема, у вигляді прикладу, говорилося, що в Ширяївському районі було приписано 9182 тонни, в Іванівському – 16 тисяч 182 тонни, в Овідіопольскому районі – 80 тисяч 15 тонн. У зв’язку з тим, що мені, як голові постійної комісії з агропромислової політики, людині, яка понад 4 роки займалася питаннями АПК, небайдужа дана інформація, я постарався розібратися в її правдивості. По Ширяївському району було отримано відповідь, що інформації про приписки ні тамтешнє керівництво, ні районне статуправління не мають. Перевірок щодо цього не провадилося. Іванівський район. Тут провадилася перевірка органами контрольно-ревізійного управління. В акті за її підсумками було зазначено, що по сільгосппідприємствах і фермерських підприємствах випадків приписок встановлено не було. Висловила комісія власну думку з приводу обрахування врожаю в населення. Цитую: “...розрахунково по господарствам населення Іванівського району вказано фактичний збір врожаю в початковій вазі й у вазі після доробки”. Тобто, вони звернули увагу на те, що облік по населенню був зроблений розрахунковим шляхом. Я офіційно звернувся до облстатуправління з проханням дати пояснення: як повинне провадитися обрахування валового збору зерна в населення. Цитую: “У господарствах населення валовий збір зерна у початковій вазі розраховується у цілому по області за даними вибіркового обстеження діяльності домогосподарств у сільській місцевості за весь період збирання (за відповідною формою). Розподіл валових зборів зерна у господарствах населення здійснюється відповідно площі посіву зернових культур у господарствах населення району пропорційно урожайності в сільськогосподарських підприємствах. Перерахунок у вагу після доробки здійснюється за коефіцієнтом, що склався у господарствах району”. Що це значить? Це значить, що в області є півтори тисячі господарств, за якими провадиться контроль врожайності. Виходячи з показників, виводиться середній відповідно до тієї методики, що я зачитав. Чи правильне це обрахування? Ви знаєте, у мене теж свого часу виникали питання з приводу його методики. Єдине, що, я вважаю і сьогодні, ця методика й у фермерських господарствах, і в окремих селянських, не завищує, а занижує валовий збір зерна. Але цей порядок застосовується з 1994 року, і він обов’язковий для всіх.
І, нарешті, із приводу Овідіопольського району була озвучена цифра, що тут приписки склали 80 тисяч 15 тонн. З цього приводу хочу знов-таки зачитати офіційну відповідь обласного статуправління, яка говорить про те, що в усіх категоріях господарств Овідіопольського району зібрано усього 80 тисяч 10 тонн хліба. А приписано 80 тисяч 15 тонн? По-моєму, ця цифра взагалі не потребує коментарів. Питання про приписки мусується вже десь протягом місяця. Якщо такі насправді були присутні, то протягом цього тимчасового відрізку правоохоронні органи повинні були сказати своє слово. Якщо це вимисел, то, напевно, варто вибачитися перед трудівниками агропромислового комплексу.
- Звідки взагалі виникли саме ці цифри, ця вилка: від 700 тисяч до мільйона тонн приписаного хліба?
- Ви знаєте, я був би дуже вдячний, якби ви мені на це питання відповіли. Є система обрахування врожайності зернових, діюча в нас у країні для агроформувань, результати роботи яких фіксуються органами державної статистики. Схема така. Хліб, обмолочений комбайнерами в полі, надходить на зернотоки. Документально фіксується його фізична вага. Потім здійснюється доробка зерна (доочищення, просушка, якщо необхідно) і, відповідно, уже після цього, знов-таки документально оформляється залікова вага. Тобто, це вже реальний врожай, що відправляється на збереження до складів, комор, на елеватори. Отож, фізична вага хліба, зібраного на Одещині торік, склав 3 мільйони 780 тисяч тонн, заліковий – 3 мільйони 640 тисяч тонн. Різниця – 140 тисяч тонн – вона також не списувалася відразу, а використовувалася на корм худобі.
- Завдяки чому область останнім часом, крім тяжкого за своїми погодними умовами 2003 року, домагається стабільно високих врожаїв зернових культур (зокрема – озимих). Можливо, це пов’язано зі збільшенням посівних площ?
- Структура посівів озимих залишається в останні 10 років стабільною й оптимальною для Одещини. Вони займають від 700 до 720 тисяч гектарів. А на добрі показники за врожайністю ми вийшли завдяки послідовній, цілеспрямованій роботі в цьому напрямі.
Далі Анатолій Михайлович докладно зупинився на конкретних аспектах цієї роботи. Одещина в 2000 році першою в Україні перейшла на фінансування програм збільшення врожайності зернових з обласного бюджету на поворотній основі. До цього, як і скрізь у країні, діяла безповоротна система, яку можна порівняти з викиданням грошей у прірву. Новації, а також взаємодія з комерційними банками на взаємовигідній основі, дали можливість надійно фінансувати три основні програми – “Засоби захисту”, “Ремонт техніки” і “Насіння”.
Перша з них забезпечувала великі агроформування, яких на Одещині нараховується 462 (399 працюють рентабельно), мінеральними добривами, гербіцидами та фунгіцидами в достатній кількості. Друга сприяла тому, що в області була збережена ремонтна база, яка дозволяє більш-менш надійно готувати комбайновий парк (3600 машин, 80 відсотків з яких – з закінченим амортизаційним терміном) до відповідального періоду жнив. Третя, яка задіяла науковий потенціал Одеського селекційно-генетичного інституту, а також інститутів “Пабало” (Угорщина) і “Зелен поле” (Сербія і Чорногорія), гарантувала надійні тили за высококондиційонованими посівними матеріалами. Четверта програма – “Овочі” - не має прямого стосунку до виробництва зерна. Але вона є солідним страховим чинником, що дає непоганий прибуток. І, наприклад, 2003 року саме овочі, так само як і виноград, стали своєрідними паличками-виручалочками, які багато в чому допомогли агропромисловому комплексові регіону вижити.
- Отож, до 3 мільйонів 640 тисяч тонн одеського хліба, зібраних торік, ми йшли не навмання, а з відкритими очима, маючи чітку програму дій, яка, до речі, спрацювала і на врожай поточного року. І далі працюватиме, якщо її підтримувати, розвивати, модернізувати, - підсумував свою прес-конференцію голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин і адміністративно-територіального устрою А.М. Мирошніков.
