XXVIII сесія Одеської міської ради IV скликання – це вісім годин роботи, обговорення багатьох життєво важливих для міста проблем.
Пріоритетним тут можна назвати питання про випуск облігацій муніципальної позики. Обговорення цього дуже важливого питання, розв’язуваного за 8 місяців перед виборами, відбувалося за гаслом “Для мешкання в ліпшому місті не треба переїздити до іншого”. Щодо потрібності позики депутатів переконували визнані фахівці у фінансовій сфері: Світлана Бедрега, Олексій Косьмін, Олександр Кравець.
Оскільки саме Олексій Косьмін і Світлана Бедрега протягом кількох років несли важкий тягар розрахунків за попередньою позикою, то не довіряти їм не було підстав. Отже, муніципальна позика-2005. Це 300 мільйонів гривень, прибутковість за облігаціями не більша за 13%, термін погашення боргу – 2008 рік.
До копійки розраховано, на що підуть гроші. Передусім, на погашення боргів за попередньою позикою клубу кредиторів, на ремонт шляхів, заміну інженерних мереж, розв’язання проблем теплопостачання мікрорайону “Шкільний”, будування житла.
Повернення грошей здійснюватиметься коштом продажу на аукціоні землі на узбережжі, продажу та приватизації житлового фонду, а також реалізації новобуду, спорудженого коштом позики.
На запитання, чому позика оформлюється саме зараз, коли до виборів залишилося так мало часу, вичерпну відповідь дав Олексій Косьмін: “Вчора було зарано, завтра може бути запізно”. Малася на увазі передусім інвестиційна привабливість міста та країни. Нині такі позики планують випускати Донецьк, Дніпропетровськ, аеропорт “Бориспіль”.
Система контролю, – оскільки позики йдуть до бюджету розвитку, – також вельми досконала. Витрачання грошей пильнуватиме управління фінансів, міськрада, скарбниця та низка контрольних інстанцій.
Невеликий екскурс у минуле, у 1997 рік, депутатам запропонував здійснити мер міста. Едуард Гурвіц нагадав, що саме тоді Одеса була першим містом у країні, що мала кредитний рейтинг. Нагадав і про те, як завдяки першій муніципальній позиці вдалося розрахуватися з боргами за зарплатою бюджетникам, розпочати будування паркінгів і житла.
– З розрахунками за зобов’язаннями муніципальної позики проблем не було, особливо після дефолту в Росії, – наголосив Едуард Гурвіц. – Позику не віддали з політичних мотивів, за дріб’язок (на папері) продавши низку дорогих об’єктів.
Едуард Гурвіц пообіцяв, що зробить усе, аби люди дізналися про всю правду про політичне й економічне підґрунтя невиконаних зобов’язань за муніципальною позикою 1997 року.
Після тривалого обговорення депутати сказали “так!” випускові облігацій муніципальної позики. Тепер це питання потрібно погодити з Мінфіном.
Також у фінансовому блоку порядку денного було затверджено звіт про виконання бюджету Одеси за І квартал 2005 року та проголосовано питання про одержання комунальними підприємствами банківських кредитів (“Якщо випустимо облігації позики, то від такої практики відмовимося”, – прокоментував Едуард Гурвіц).
Ще одне, важливе не тільки для міста, але й для всієї України питання, обговорюване на цій сесії – доля інституту Сухопутних військ. З ранку Думську площу пікетували представники різних політичних сил, що закликали депутатів захистити найліпший навчальний заклад Збройних сил України.
Аргументоване, зміцнене переконливими статистичними даними звернення до Верховної Ради та Кабміну України від фракції Народної партії у міськраді зачитав Олексій Косьмін.
Крім ідеологічного підґрунтя (“Невже в місті-герої Одесі вже не можуть виховувати офіцерів – патріотів своєї країни? Яка буде доля викладачів вузу та їхніх родин?), депутати ретельно облічили й фінансовий бік питання.
Шістдесят гектарів землі у престижному районі Одеси оцінюються сьогодні на півмільярда доларів США плюс 99 будинків і споруд, плюс полігон і водна станція в смт Чорноморське, не кажучи вже про майно в інституті...
За формулюванням про можливу недостатню інформованість Кабміну, що ухвалював ліквідацію Одеського інституту Сухопутних військ, у депутатському зверненні була вимога направити з Києва до Одеси комісію для вивчення питання.
Тут депутати були одностайні.
Сесія затвердила низку цільових програм, дала згоду на передання з колективної до комунальної власності житлових будинків, гуртожитків та інженерних споруд, розглянула протести прокурора.
Чимало дискусій викликало питання про створення комунального підприємства “Одеський міський центр дитячої хірургії”, підготовлене депутатом Рондіним.
Сесія уважно вислухала всі точки зору: і Володимира Рондіна, і дуже відомого лікаря, ортопеда-травматолога Наталі Ніколаєвської. За словами лікарки Ніколаєвської, що майже 30 років працює в дитячій хірургії, постійно відчувається гострий брак дитячих хірургічних ліжкомісць: близько 80 дітей на місяць не одержують потрібної ортопедичної допомоги в лікуванні пухлин, патологій кісткової системи, вроджених каліцтв.
Проте (і це подивувало багато кого) категорично проти створення центру виступили лікарі – депутати міськради. Аргументи: народжуваність зменшується, нейрохірургічних ліжкомісць у нас задосить, і взагалі, фахівців немає (мабуть, медуніверситет в Одесі їх підготувати не може).
Пропозиція про створення центру не пройшла. В усякому разі, на цьому етапі. Але багато які депутати в кулуарах говорили про потребу повернутися до цієї теми.
Серед ухвал про створення комунальних підприємств була й одна, вкрай потрібна для міста: про створення КП “Малиновський ринок”.
Також сесія заслухала низку заяв депутатів про перехід із однієї фракції до іншої, інформацію про створення нової фракції “Морський регіон”, перейменування “Трудової Одеси” на “Трудову Україну”.
Було ухвалено й присвоєння звання “Почесний громадянин Одеси” двом відомим у нашому місті людям – колишньому голові виконкому Одеського МВК Павлу Цюрупі та керівникові центру реабілітації дітей-інвалідів “Майбутнє” Борисові Литваку.
