ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВІКТОР ЮЩЕНКО ЗАДОВОЛЕНИЙ РЕЗУЛЬТАТАМИ СВОГО ВІЗИТУ ДО КАЗАНІ
Президент України Віктор Ющенко задоволений результатами свого візиту до Казані (Російська Федерація), під час якого він узяв участь у роботі чергового саміту глав країн-учасниць СНД та засіданні Ради глав країн-учасниць угоди про формування ЄЕП, повідомили Укрінформу з прес-служби Президента України.
Глава Української держави наголосив, що під час цих заходів розмови з колегами носили характер не завжди простого, але завжди відвертого і конструктивного діалогу. Віктор Ющенко відзначив важливість неформального спілкування в президентському колі, під час якого глави держав обговорили низку актуальних питань двосторонньої та регіональної співпраці.
Український Президент відвідав кінські скачки на Приз Президента Російської Федерації, які відбулися на іподромі в Казані. Під час цього заходу він мав можливість поспілкуватися в неформальній обстановці з Президентом Вірменії Робертом Кочаряном, Президентом Білорусі Олександром Лукашенком, Президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим і Президентом Росії Володимиром Путіним.
Віктор Ющенко оглянув етнографічне містечко народів, які проживають на території Татарстану. Там він поспілкувався з членами товариства “Україна” і оглянув їхню експозицію в українському будиночку. Представники української громади в Татарстані зустріли Президента українськими народними піснями.
УРЯД СХВАЛИВ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 27 серпня схвалив проект закону про єдиний соціальний внесок. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, даним законопроектом пропонується скасувати механізм відрахування платниками податків виплат до 4 окремих фондів соціального страхування та зведення цих сум в єдиний соціальний внесок, який перераховуватиметься до Пенсійного фонду.
Як повідомила під час презентації законопроекту заступник міністра праці та соціальної політики України Олена Гаряча, цей законопроект буде доповнений законопроектом про розмір єдиного соціального внеску. При цьому пропонується зведення всіх соціальних платежів до єдиної форми, згідно з якою загальна сума внеску збиратиметься Пенсійним фондом. Зібрані суми Пенсійний фонд буде перераховувати на спеціальний рахунок Казначейства, до якого сам Пенсійний фонд потім не матиме жодного доступу. Казначейство ж буде розподіляти за спеціальною формулою кошти з цього фонду між фондами соціального страхування. На Пенсійний фонд будуть покладені повноваження по веденню єдиного реєстру платників та персоніфікованої бази по всіх платниках, доступ до якої матимуть фонди соціального страхування. За словами Олени Гарячої, завдяки цьому законопроекту вдасться уникнути ситуації, коли підприємцям доводиться заповнювати окремі форми для кожного фонду, а також витримувати окремі перевірки різних фондів. На її думку, майже на 5 мільярдів гривень зросте база нарахування до ФСС. “Збільшиться кількість платників внесків, бо зараз КРУ, Генпрокуратура, Рахункова палата заявляють, що в різних фондах на обліку стоїть різна кількість платників. Подеколи різниця між кількістю платників становить 30 – 50 тисяч”, – підкреслила Олена Гаряча. З впровадженням цього механізму, на її думку, можна буде на 3 відсотки знизити обсяги нарахувань на фонд оплати праці на підприємствах.
Законопроект був одностайно прийнятий на засіданні уряду. Міністерству праці та соціальної політики дано доручення ще раз проаналізувати разом з представниками Казначейства механізм адміністрування грошей під час сплати єдиного соціального внеску.
МИНУВ РІК ВІДТОДІ, ЯК ЗАПРАЦЮВАВ ВІДНОВЛЕНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ глибоководний СУДНОвИЙ хід КАНАЛ ДУНАЙ – ЧОРНЕ МОРЕ
26 серпня виповнився рік з початку відновлення судноплавного сполучення Дунаю з Чорним морем на українській частині дельти, повідомляє кореспондент Укрінформу. За даними ДП “Дельта-Лоцман”, за цей час по глибоководному судновому ходу (ГСХ) Дунай – Чорне море через гирло Бистре здійснено 717 суднопроходів (у т.ч. в 2005 р. – 426). Сумарний модуль суден становить близько 5 млн кубометров. Всього послугами українського ГСХ скористалися судновласниками 21 країни, перевезено 650 тис. тонн вантажів, консолідований доход за канальні та лоцманські збори за період дослідної експлуатації становив 5,7 млн гривень.
Відновлене судноплавне сполучення, повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на прес-службу “Дельти-Лоцман”, позитивно позначається на діяльності ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, портів, суднобудівних і судноремонтних заводів, інших підприємств транспортного та морегосподарського комплексів Придунав’я. Саме ці підприємства є бюджетоутворюючими для регіону та забезпечують працевлаштування вагомої частини місцевих жителів.
Як і передбачалося, при проведенні будівельних робіт та в період експлуатації глибоководного суднового ходу були в повному обсязі здійснені передбачені проектом природоохоронні заходи, і виконані нормативні вимоги охорони навколишнього середовища, компенсовано потенційних екологічних збитків на суму 1,52 млн гривень.
