З дня на день у Ренійському морському торговельному порту відбудеться відкриття чергового об'єкта, створеного у межах спеціальної економічної зони. Зі слів генерального директора фірми «Марлена» Л.М. Крашинського, в будівництво вкладено 1,6 мільйона доларів.
– Ми будемо займатися виготовленням тукових сумішей – у Європі зараз дуже популярні мінералізовані добавки, – розповідає Леонід Михайлович. – Переважно, наша продукція буде йти на зовнішній ринок, а якась частина – реалізовуватися на внутрішньому. Є домовленості про співпрацю із великими фірмами, які спеціалізуються на виробництві мінеральних добрив, такими, наприклад, як російська кампанія "Інтерхімпром". Мінеральні добрива, які прибувають в порт Рені, будуть відвантажуватися до спеціального складу, де встановлено голландське обладнання, що призначене для змішування добрив. Ми можемо готувати комплексні добрива у будь-яких пропорціях, упаковувати в зручну для клієнта тару. Процес цілком комп'ютеризовано, що дозволяє домагатися високої якості. Експериментальну партію товару ми вже випустили, передали незалежній експертизі – результати дуже добрі, ми їх надали усім найбільшим компаніям світу, із якими збираємося працювати. Готова продукція силами Ренійського порту буде відвантажуватися на баржі – на даний час будується спеціальна транспортерна лінія, щоб доставляти вантажі просто на причали. Із початком роботи комплексу ми розраховуємо виробляти близько 20 тисяч тонн добрив на місяць, а у перспективі – до 100 тисяч тонн.
Що означає цей проект для міста Рені? Як стверджує інвестор, на підприємстві при повному обсязі завантаження будуть працювати 160 чоловік. А надалі, коли буде побудовано другу чергу, тут додасться ще 90 робочих місць.
– Що дає інвестиційний проект порту Рені?
– У нас були виробничі площі, які вже 10 – 15 років простоювали й у перспективі ніяк не могли бути використаними, – говорить начальник Ренійського порту Сергій Костянтинович Строя. – Передавши в оренду складські приміщення та під'їзні колії, які роками не ремонтувалися, оскільки не були затребуваними, ми залучили додатковий вантажопотік. Якщо говорити про мінеральні добрива, то на даний час порт Рені перевантажує близько 25 – 30 тисяч тонн на місяць. Оскільки вантаж йде навалом, акордна ставка невисока – 2,5 долара за тонну. Із пуском цього об'єкта інвестор залучить додатково ще 15 – 20 тисяч тонн на місяць. Але, що найважливіше для порту, – це буде фасована продукція, яка перевантажується вже за ставкою 4 – 6 доларів за тонну. Тобто Ренійський порт одержує не тільки додатковий, але ще й високотарифний вантажопотік. Нам потрібно, щоб зростання обсягів вантажоперевалювання приносив і зростання фінансових показників.
За попередніми підрахунками, поява нового партнера дасть порту можливість заробити на рік близько півмільйона гривень. С.К. Строя відзначає ще один дуже важливий фактор. Порт Рені періодично лихоманять мінливі залізничні тарифи (вітка Одеса – Рені проходить по території сусідньої держави – Республіки Молдова), і у разі підвищення розцінок на перевезення експедитори в принципі у будь-який час можуть перенаправляти вантажопотоки до інших портів. Скажімо, до Ізмаїла. У даному ж разі, коли інвестор побудував комплекс, вклавши понад мільйон доларів, він виявляється "прив'язаним" до порту Рені.
Говорячи про черговий інвестиційний проект, практично реалізований у вільній економічній зоні "Рені", не можна не сказати про те, що спочатку, коли приймався відповідний закон, плани були куди більшого масштабу. У "Проекті стратегічного плану розвитку спеціальної економічної зони "Рені" до 2011 року" перераховано 11 інвестиційних проектів загальною вартістю понад 862 мільйона доларів. На жаль, "не так сталося, як гадалося". У нездійсненну мрію перетворився багатомільйонний проект будівництва заводу з переробки сої та багато інших. На сьогоднішній день успішно працюють лише модернізовані комплекси з переробки кам'яновугільної смоли, з переробки зрідженого газу, а також лінія "Рені-лайн", яка відвантажує вітчизняне зерно. Втім, останній об'єкт – не є заслугою СЕЗ, оскільки відвантаженням зерна зараз не займається тільки ледачий власник причалу на Дунаї.
Чому ж спеціальна економічна зона "Рені" не дала тих результатів, яких від неї очікували? По-перше, інвесторів відлякує нестабільна політична ситуація в Україні. По-друге, не можуть не насторожувати некомпетентні рішення уряду, які стають палицями в колеса своїх же, вітчизняних, транспортних підприємств. Досить згадати нещодавні "експерименти" із податком на додаткову вартість на транзитні вантажі, на портові збори, що могло у буквальному значенні зупинити рух вантажів через українські порти. І, звичайно, аж ніяк не сприяє залученню інвестицій усічений варіант законодавства про СЕЗ – обіцяні пільги не діють.
– Вважається, що ми працюємо у рамках СЕЗ, але не відчуваємо це жодною мірою, – говорить інвестор Леонід Михайлович Крашинський. – Наприклад, закупили навантажувачі на 12 тисяч євро, на митниці з'ясовується, що мито практично дорівнює їхній вартості! Здавалося б, Україна зацікавлена в інвестиціях, але треба ж створити атмосферу сприяння припливу капіталу, передових технологій. А поки що... Навіть сам проект, вже фактично нами реалізований, не затверджено.
– Закон про СЕЗ "Рені" та "Порто-франко" Верховна Рада прийняла ще минулого скликання, – говорить народний депутат Юрій Борисович Крук, який також ознайомився із новим об'єктом, побудованим на території Ренійського порту. – Пільги, які закладені в законі, на сьогоднішній день не надаються. Я впевнений: якби ідею було реалізовано у повному обсязі, можна було залучити більше інвесторів. І, відповідно, була б більша віддача і для портів, і для міст, і для держави у цілому.
