Тетяни оточували мене з самого дитинства у дитячому садку, у школі, у колі друзів і знайомих. Іноді мені навіть здавалося, що мене теж так звуть, тому 25 січня для мене майже особисте свято. У цей день поруч зі мною найчарівніші і найвеселіші подруги з таким поширеним ім’ям, але яке у той же час не втрачає популярності. Нічого дивного, що напередодні свята одну з власниць такого імені я спробувала викликати на «одкровення». І треба ж, мою співрозмовницю Тетяну Чиканчи я застала саме за приготуванням традиційного салату «Олів’є». Таня знала, чим порадувати гостей.
– Танюшо, розкажи, а що для тебе особисто означає це свято?
– Ще навчаючись у школі, я завжди вважала, що 25 січня – це День студента і мріяла швидше вступити до університету, щоб це свято стало і моїм теж. І ось у 11-му класі вчитель фізики Іван Васильович Панта на уроці промовив цілу оду на честь всіх Тетян нашого класу. Відтоді я святкую цей день як день свого ангела. До речі, я навіть відчуваю, коли ця крилата істота у мене за спиною. У таку мить все вдається, і настрій гарний. Свій вступ на болгарське відділення філологічного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова я «приписую» теж своєму ангелові.
– Якщо ти навчаєшся на болгарському відділенні, ти, мабуть, болгарка. А що, серед болгар ім'я Тетяна теж популярне?
– Дуже. Щоправда, серед бабусь жодної Тетяни немає. Справа у тому, що ще півстоліття тому всіх Тетян називали Степанидами. Зате тепер на пам'ять про минуле до всіх дорослих чоловіків з ім'ям Степан іноді звертаються не інакше як «Тані». Це здається смішним, але в нас до цього звикли.
– Чи вважаєш ти, що всі Тетяни мають певні риси характеру або склад розуму?
– Так сталося, що всі мої близькі подруги теж Тані. Тому цілком природно, що і захоплення в нас однакові, і характером ми десь схожі. А іноді вважають нас сестрами. Та й взагалі будь-яке ім'я – це насамперед стан душі. Особисто я помічала, що Тетяни у своїй більшості відкриті, можна навіть сказати, прямі. Наведу приклад. Ідемо ми якось з подругою, Танею Дерлі, парком Перемоги. Назустріч – двоє незнайомих хлопців. Привіталися і одразу запропонували нам по морозиву. «Та нам і так не спекотно», – випалили ми з подругою в один голос, навіть самим стало смішно, адже хлопцям здалося, що ми зговорилися.
– А є в тебе якісь особливі прикмети у Тетянин день?
– Так, є. От якщо в олів’є нарізаю більше ковбаси, отже, гостей буде багато, а якщо яєць – до подарунків.
– Який твій найвдаліший подарунок у Тетянин день?
– Це був той самий день, коли я довідалася, що в мене з'явилося таке чудове свято.
– Яке б ти вибрала собі ім'я, якби імені Тетяна взагалі не існувало.
– Мабуть, я б тоді просто не народилася. На знак протесту!
– Скажи, у студентів є якісь звичаї у святкуванні свого дня?
– У студентів до цього часу саме починаються канікули. У гуртожитку з усіх вікон і дверей ллється музика. Найбільш товариські накривають столи прямо в коридорі. Але що найбільш цікаво, як би студенти не гуляли, до ранку все прибрано і жодного розбитого скла.
