Нещодавно відзначив 20-річчя творчої діяльності фортеп’янний дует «OleYuria». У Великій залі обласної філармонії заслужені діячі мистецтв АР Крим Ольга та Юрій Щербакови зіграли чудовий концерт. До його програми увійшли твори, більшість з яких до цього не виконувалися не лише в Одесі – в Україні. Так ще раз проявилася властива цим музикантам риса – невпинно відкривати нові імена, нову музику для себе і для слухачів.
Вони з'явилися на «культурному небосхилі» Одеси понад шість років тому (переїхали із Сімферополя) і впевнено знайшли свою нішу, знайшли свою публіку. А починалося все як у звичайних музичних дітей, лише в Ольги – в Одесі, у Юрія – у Сімферополі. Зустрілися в alma mater – консерваторії імені А.В. Нежданової. Навчаючись на різних курсах, вони займалися в одного педагога – Людмили Наумівни Гінзбург. І це дає всі підстави віднести Ольгу та Юрія Щербакових до братерства «музичних онуків» Нейгауза. Тим більше, що у власній педагогічній діяльності Людмила Наумівна спиралася на творчі принципи свого вчителя, а сам «великий Генрих» незримо був присутній у консерваторському класі.
В студентські роки наші герої навіть не думали про те, щоб грати у складі фортеп’янного дуету. Кожен бачив себе солістом! Але... якщо шлюби вкладаються на небесах, то, трапляється, і творчі спілки теж. Через деякий час після закінчення обома консерваторії з'явився сімейний і фортеп’янний дует Щербакових. Час показав, що це було оптимальне рішення!
А тим часом, дует – досить складний вид фортеп’янного мистецтва. Важлива психологічна – і просто «людська» – сумісність музикантів. Вони повинні бути налаштовані «на одну хвилю» не лише один з одним, але і з композиторами, чиї твори потрібно буде виконувати. Особливо важка (навіть фізично) гра у чотири руки на одному інструменті. Тут кожен відповідає не лише за свою, але і за партію партнера. Втім, всі тонкощі і складнощі залишаються, як і належить у справжніх майстрів, за кадром.
Фортеп’янний дует «OleYuria» – це ансамбль, у якому збережена індивідуальність Ольги і Юрія. На сцені вона вся – порив, він – сама стриманість. Це враження підтверджується, але і коригується при особистому спілкуванні, коли стає очевидним, наскільки й Ользі властива стриманість, а Юрій не позбавлений емоційності. Вони гармонійно співіснують у музиці і в житті, хоча... це саме той випадок, коли музика – життя, а життя – музика. Тому і не дивна їхня відповідь на запитання, що таке фортеп’янний дует, – це «спосіб життя». Не актуальне питання про лідера. Більш того, досвід показує, що якщо один з партнерів прагнутиме до лідерства, дуету може і не вийти...
Безперечно, що не лише високий професіоналізм Ольги та Юрія Щербакових, але і властиві їм відкритість, товариськість, інтелігентність дозволили нашому дуету набути авторитету і популярності в Україні, але і за рубежем. Своя професійна майстерність – як фортеп’янного дуету – вони удосконалювали під час річного стажування в Італії. Результатом участі у багатьох престижних міжнародних конкурсах стали не тільки досягнення, але і встановлення особистих плідних контактів з колегами. Щодо досягнень, то відзначимо завойоване двічі перше місце у Римі, спеціальний приз у Токіо, друге місце (серед 80 фортеп’янних дуетів) на конкурсі «Музичне інтернаціональне турне»... А особисті контакти й авторитет допомогли Ользі та Юрію Щербаковим, за підтримки обласного управління культури та обласної філармонії, організувати перший в Україні міжнародний фестиваль фортеп’янних дуетів «Одеські діалоги». У такий спосіб одеські глядачі познайомилися з творчістю музикантів з Канади, Ізраїлю, Великої Британії, Італії, інших країн, а наше місто тепер для них – не просто точка на карті. Цей фестиваль має всі підстави стати традиційним. Можливо, його учасниками стануть і нинішні студенти музакадемії – учні Щербакових. Багато хто з них – вже лауреати престижних міжнародних конкурсів.
Ольга та Юрій Щербакови не обмежуються на своїх концертах одним лише виконанням. Короткі, але насичені інформацією про композитора та його час, історії створення твору, коментарі є не лише «прелюдією». Так установлюється живий контакт між залом та музикантами, створюється тепла атмосфера. Вражень від концерту вистачає надовго. Відзвучавши, музика триває – як світло згаслої зірки.
До речі, про зірки. Не від самих Щербакових (скромно змовчали...) я довідалася про те, що ім'ям їхнього дуету названо зірку. Цей факт – справжня знахідка для журналістів: такий простір для асоціацій і образів!.. Ну що ж... Наша зірка «Ole Yuria» стоїть високо, світить яскраво і так вабить до себе...
